APERCEVOIR, PERCEPTIO І PERCEPTION: ДЕКАРТ ПЕРЕД ПРОБЛЕМОЮ САМОПЕРЕКЛАДУ

Анотація

В статті пояснено змістовні невідповідності між граматично спорідненими термінами apercevoir/percevoir/percipere, aperception/perception, а також perceptio/perception у французькому філософському лексиконі середини ХVІІ ст. Білінгвічна філософія Декарта є своєрідним полігоном зміни традиційних значень цих термінів. У латинських текстах Картезія дієслово percipere та іменник perceptio позначають, відповідно, процес і результат сприйняття. Але при підго-товці французьких перекладів Декартових латинських творів виникло ускладнен-ня, оскільки percevoir/perception, природні французькі відповідники percipere/ perceptio, не мали гносеологічних конотацій і позначали «отримання, стягнення» (грошей, податків тощо). Тому Декарт обирав ситуативними відповідниками percipere низку змістовно близьких французьких дієслів (concevoir, connaître то-що), іноді – apercevoir («помічати») і ніколи – percevoir; для іменника ж perceptio – notion, connaissance і дуже рідко – perception у новому значенні «сприйняття», яке вельми складно приймалось тодішнім французьким мовним середовищем. На-томість термін aperception є абсолютно штучним, його лише 1714 р. запропону-вав Ляйбніц для позначення perception-сприйняття, здійсненого свідомо. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ AUGUSTIN, Saint Les Confessions / introd. et notes par Joseph Trabucco; texte latin et trad. fr., Garnier frères, 1938, 2 vol. DESCARTES Rene, OEuvres, éd. C. Adam et P. Tannery, 11 vol., reéd. Vrin, 1996. LEIBNIZ Gottfried Wilhelm, Discours de métaphysique, suivi de Monadologie et autres textes, éd. établie, présentée et annotée par Michel Fichant, Gallimard, 2004.