ФРАНЦ БРЕНТАНО ЯК ПЕРЕДТЕЧА АНАЛІТИЧ-НОЇ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent25.02.084Анотація
В статті розглянуто теорію суджень Ф. Брентано і її вплив на розвиток ана-літичної філософії. Стверджується, що ця теорія суджень в реїстичній онтоло-гії Брентано, що використовує поняття акцидентального розширення, призво-дить до створення речей «словом». Така творчість стає можливою лише тоді, коли «акцидентальне розширення» потрактовується як естетична чи етична оцінка. Натомість сепарацією логічної оцінки «істина» Брентано зобов’язаний Декартовому дуалізмові. Теорія судження не відповідає критерієві об’єктив-ності. Тому як сам Брентано, так і його послідовники, змушені потрактовувати судження за допомогою дескрипції. Стверджується, що захисний механізм де-скрипції від вираження представленого у мові предмета полягає у тому, що він не дозволяє однозначно поєднувати існування і сутність (акцидентальне розширен-ня) у складі дескрипції, даючи змогу виразити існування тільки частини предста-вленого предмета. ЛІТЕРАТУРА Брентано Ф. Избранные работы. – М.: Дом интеллектуальной книги, РФО, 1996. Прист С. Теории сознания. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. Гла-ва 7. Феноменологический взгляд: Брентано и Гуссерль // Электронный ресурс. Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/prist01/index.htm Саноцкий Я. Логика и онтология в философии Франца Брентано / Дисс. на соискание уч. ст. к. филос. н. – М.: 1999. Твардовский К. О действиях и результатах. Несколько замечаний о пограничных про-блемах психологии, грамматики и логики // К.Твардовский. Логико-философские и психологические исследования. – М.: РОССПЭН, 1997. – С. 160–192. Твардовский К. Теория суждений // Логос. – 1999. №7. – С.48–66. Черноскутов Ю.Ю. О силлогистике Франца Брентано // Седьмые Смирновские чтения по логике: Материалы международной научной конференции 22-24 июня 2011. – М.: Современные тетради, 2011. – С. 154–156.Посилання
Brentano F. Die Lehre vom richtigen Urteil: Nach Vorlesungen ueber Logik. Bern: Francke Verlag., 1956.
Hillebrand F. Die neuen Theorien der kategorischen Schlüsse. Eine logische Untersuchung. Wien: Alfred Hölder, 1891.
Morscher E., Simons P. Objektivitaet und Evidenz. In Vom Wahren und Guten. Festschrift fur Balduin Schwarz zum 80. Geburtstag. Salzburg: Verlag St.Peter, 1982. Р. 205-222.
Mulligan K., Simons P., Smith B. Truth-Maker. In Philosophy and Phenomenological Research. 1984. № 44. Р. 287-321.
Twardowski K. O idio- i allogenetycznych teoriach sadu. In Przeglad filozoficzny. Warszawa. X (1907). S. 467.
Twardowski K. Z logiki przymiotników. In Przeglad Filozoficzny. Warszawa. XXX (1927). S. 292-294.
Hillebrand F. Die neuen Theorien der kategorischen Schlüsse. Eine logische Untersuchung. Wien: Alfred Hölder, 1891.
Morscher E., Simons P. Objektivitaet und Evidenz. In Vom Wahren und Guten. Festschrift fur Balduin Schwarz zum 80. Geburtstag. Salzburg: Verlag St.Peter, 1982. Р. 205-222.
Mulligan K., Simons P., Smith B. Truth-Maker. In Philosophy and Phenomenological Research. 1984. № 44. Р. 287-321.
Twardowski K. O idio- i allogenetycznych teoriach sadu. In Przeglad filozoficzny. Warszawa. X (1907). S. 467.
Twardowski K. Z logiki przymiotników. In Przeglad Filozoficzny. Warszawa. XXX (1927). S. 292-294.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 235
Переглядів анотації: 388
Опубліковано
2011-12-16
Як цитувати
Dombrovskiy, B. (2011). ФРАНЦ БРЕНТАНО ЯК ПЕРЕДТЕЧА АНАЛІТИЧ-НОЇ ФІЛОСОФІЇ. Sententiae, 25(2), 84–107. https://doi.org/10.22240/sent25.02.084
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).