Епістемологічні засади «синтетичної філософії» Андреаса Рюдіґера

Сергій Секундант

doi:10.31649/sent44.01.006

Епістемологічні засади «синтетичної філософії» Андреаса Рюдіґера

Автор(и)

Сергій Секундант Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0000-0001-6724-4956

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent44.01.006

Ключові слова:

німецький емпіризм, внутрішнє відчуття, правильна рація, синтетичні функції ідей, Імануель Кант, феноменологічний рух

Анотація

Стаття має на меті (1) реконструювати епістемологічні основи «синтетичної філософії» Рюдігера; (2) визначити основні новації погляду Рюдіґера на походження ідей у порівнянні з поглядами представників англійського емпіризму; (3) виявити можливий вплив його епістемологічних ідей на подальший розвиток німецької філософії XVIII ст. У статті доведено, що головна новація Рюдіґера – теза про те, що вихідним пунктом достовірного пізнання є не зовнішнє, а внутрішнє відчуття. Розглядаючи ідеї як дії інтелекту, Рюдіґер наділяє їх синтетичними, формоутворювальними функціями. Суттєво розширивши поняття ідеї від образної і концептуальної до пропозиційної і дискурсивної, Рюдігер представляє пізнання як рефлексивний творчий процес отримання нового знання, реальність і достовірність якого ґрунтується на внутрішньому відчутті. Ця концепція пізнання як рефлексивного процесу послідовного синтезу знань могла вплинути не тільки на послідовників Рюдіґера (Хр. Крузія і Й. Н. Тетенса), а й на Канта та інших представників німецького класичного ідеалізму.

Біографія автора

Сергій Секундант, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

д. філос. н., професор

Посилання

Leinsle, U. G. (1988). Reformversuche protestantische Metaphzsik in Zeitalter Aufklärung. Augsburg: Mohrverlag.

Rüdiger, A. (1704). Disputatio Philosophica de eo, quod omnes ideae oriantur a sensione. Lipsiae: Joh. Christoph. Branderburgeri.

Rüdiger, A. (1717). Institutiones eruditionis seu Philosophia synthetica, tribus libris de sapientia, justitia et prudentia, methodo mathematicae aemula, breviter et cuccincte comprehensa. Francofurti ad Moemum: Weimann.

Rüdiger, A. (1722). De sensu veri et falsi. Lipsiae: Coerner.

Rumore, P. (2020). Locke in Halle: A chapter of the 18th-century German reception of John Locke Studi Lockiani. Ricerche sull’età moderna, 1, 163-194.

Schepers, H. (1959). Andreas Rüdigers Methodologie und ihre Voraussetzungen. Ein Beitrag zur Geschichte der deutschen Schulphilosophie im 18. Jahrhundert. Köln: Kölner Universität Verlag.

Thomasius, Chr. (1699). Einleitung zu der Vernunft-Lehre…Nebst einer Vorrede. Halle in Magdeburg: Christoph Salfeld.

Wundt, M. (1992). Die deutsche Schulphilosophie im Zeitalter der Aufklarung. Hildesheim: Olms.

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 16

Переглядів анотації: 14

Опубліковано

2025-04-30

Як цитувати

Секундант, С. (2025). Епістемологічні засади «синтетичної філософії» Андреаса Рюдіґера. Sententiae, 44(1), 6–18. https://doi.org/10.31649/sent44.01.006

Завантажити посилання

Номер

Том 44 № 1 (2025): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).