Кантове вчення про чуттєвість, простір і час: трансцендентальні, антропологічні та природничо-наукові конотації

Віктор Козловський

doi:10.31649/sent43.03.081

Автор(и)

Віктор Козловський Національний університет «Києво-Могилянська академія» http://orcid.org/0000-0001-8302-3977

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.03.081

Ключові слова:

трансцендентальна естетика, антропологічні підстави форм чуттєвого споглядання, інтелектуальне споглядання, споглядальний розсуд, трансцендентальні засади природознавства

Анотація

Автор досліджує трансцендентальне вчення Канта про простір і час, щоб з’ясувати можливі антропологічні конотації топології німецького філософа. Здійснений аналіз дозволяє зробити такі висновки: 1) антропологічні особливості простору і часу суттєво корегують трансцендентальне розуміння простору і часу як форм чуттєвого споглядання; 2) антропологічні конотації форм простору і часу унеможливлюють як ноуменальне, інтелектуальне споглядання речей, так і споглядання, базоване на іншій топології, на відмінних від звичних для людини конфігурацій світу; 3) Кантовим досягненням є праця «Метафізичні засади природознавства» (1786), де продемонстровано дієвість трансцендентального методу, зокрема трансцендентальної естетики, для обґрунтування тогочасного природознавства (фізики), що дало змогу довести тісний зв’язок наук про природу з трансцендентальними умовами досвіду.

Біографія автора

Віктор Козловський, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства

Посилання

Aquila, R. (1994). The Holistic Character of Kantian Intuition. In P. Parrini (Ed.), Kant and Con-temporary Epistemology (pp. 309-329). Boston: Kluwer. https://doi.org/10.1007/978-94-011-0834-8_17

Beck, M. (2023). Konstruktion und Entäußerung Bildlogik und anschauliches Denken bei Kant und Hegel. Hamburg: Meiner. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-4030-9

Brandt, R. (1998). Transzendentale Ästhetik, §§1-3 (A19/B33-A30/B45). In G. Mohr & M. Willa-schek (Hrsg), Immanuel Kant: Kritik der reinen Vernunft (S. 81-106). Berlin: Akademie Ver-lag. https://doi.org/10.1524/9783050050386.81

Brewer, K. (2022). Kant’s Theory of the Intuitive Intellect. History of Philosophy Quarterly, 39(2), 163-182. https://doi.org/10.5406/21521026.39.2.05

Chiba, К. (2012). Kants Ontologie der raumzeitlichen Wirklichkeit Versuch einer anti-realistischen Interpretation der Kritik der reinen Vernunft. Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110280791

Falkenstein, L. (1995). Kant's Intuitionism: A Commentary on the Transcendental Aesthetic. Toron-to: University of Toronto Press.

Fichte, J. G. (1971). Zweite Einleitung in die Wissenschaftlehre. In I. Hermann (Hrsg.), Johann Gottlieb Fichtes sämmtliche Werke (Bd. 1, SS. 451-517). Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110881837.xxxi

Friedman, M. (2012). Kant on Geometry and Spatial Intuition. Synthese, 186, 231-255. https://doi.org/10.1007/s11229-012-0066-2

Friedman, M. (2013). Kant's Construction of Nature: A Reading of the Metaphysical Foundations of Natural Science. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9781139014083

Haag, J. (2007). Erfahrung und Gegenstand Das Verhältnis von Sinnlichkeit und Verstand. Frank-furt am Main: Klostermann. https://doi.org/10.5771/9783465135258

Hanna, R. (2005). Kant and Nonconceptual Content. European Journal of Philosophy, 13(2), 247-290. https://doi.org/10.1111/j.0966-8373.2005.00229.x

Herbart, J. Fr. (1993). Lehrbuch zur Einleitung in die Philosophie. Textkritisch revidierte Ausgabe mit einer Einleitung herausgegeben von Wolfbart Henckmann. Hamburg: Felix Meiner Ver-lag.

Hintikka, J. (1984). Kant’s Transcendental Method and His Theory of Mathematics. Topoi, 3(2), 99-108. https://doi.org/10.1007/BF00149782

Kant, I. (1900 sqq). Gesammelte Schriften (Bd. I-XXIX). (Preussische Akademie der Wissenschaf-ten, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göt-tingen, Hrsg.). Berlin: Reimer, & de Gruyter.

McTaggabt, J. E. (1908). The Unreality of Time. Mind, 17(4), 457-474. https://doi.org/10.1093/mind/XVII.4.457

Meer, R. (2022). Die Raum- und Zeitlehre Alois Riehls im Kontext realistischer Interpretationen von Kants transzendentalem Idealismus. Kant-Studien, 113(3), 459-486. https://doi.org/10.1515/kant-2021-0031

Merritt, M. (2010). Kant on the Transcendental Deduction of Space and Time: An Essay on the Philosophical Resources of the Transcendental Aesthetic. Kantian Review, 14(2), 1-37. https://doi.org/10.1017/S136941540000145X

Rosefeldt, T. (2007). Dinge an sich und sekundäre Qualitäten. In J. Stolzenberg (ed.), Kant in der Gegenwart (SS. 167-209). Berlin, & New York: de Gruyter.

Posy, C., & Rechter, O. (Eds.). (2020). Kant’s Philosophy of Mathematics. Vol.1: The Critical Phi-losophy and Its Roots. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/9781107337596

Rohs, P. (1975). Auflösung eines Einwandes gegen Kants transzendentale Ästhetik. Kant-Studien, 66(1-4), 291-296. https://doi.org/10.1515/kant-1975-0151

Riehl, A. (1908). Der philosophische Kriticismus. Geschichte und System. Erster Band. Geschichte des Philosophischen Kritizismus. Leipzig: Engelmann.

Strawson, P. F. (1993). The Bounds of Sense: An Essay on Kant’s “Critique of Pure Reason”. Lon-don: Methuen.

Strawson, P. F. (2000). The Problem of Realism and the A Priori. In P. F. Strawson, Entity and Identity and Other Essays (pp. 244-251). Oxford: Clarendon Press. https://doi.org/10.1093/0198250150.003.0015

Strawson, P. F. (2011). Sensibility, Understanding, and the Doctrine of Synthesis. In P. F. Straw-son, Philosophical Writings (pp. 158-166). New York: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199587292.003.0014

Strohmeyer, I. (1980). Transzendentalphilosophische und physikalische Raum-Zeit-Lehre: eine Untersuchung zu Kants Begründung des Erfahrungswissens mit Berücksichtigung der spezi-ellen Relativitätstheorie. Mannheim: Bibliograpisches Institut.

Smyth, D. (2024). Intuition in Kant. The Boundlessness of Sense. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/9781009330305

Schelling, Fr. W. J. (1907). System des transzendentalen Idealismus. Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling: Werke. Auswahl in drei Bänden (Bd. 2, S. 2-308). Leipzig: Eckardt.

Schmucker, J. (1976). Was entzündete in Kant das große Licht von 1769? Archiv für Geschichte der Philosophie, 58(4): 393-434.

Vaihinger, H. (1892). Кommentar zu Kants Kritik der reinen Vernunft (Bd. 2). Stuttgart, Berlin, & Leipzig: Union Deutsche Verlagsgesellschaft.

Willaschek, M. (1997). Der transzendentale Idealismus und die Idealität von Raum und Zeit. Eine «lückenlose» Interpretation von Kants Beweis in der «Transzendentalen Ästhetik». Zeitschrift für philosophische Forschung, 51(4), 537-564.