Усність як елемент історико-філософського дослідження

Наталія Рева

doi:10.31649/sent43.01.029

Автор(и)

Наталія Рева Університет Бірмінгема (Велика Британія) http://orcid.org/0000-0002-3931-3755

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.01.029

Ключові слова:

усна історія філософії, усна філософія, усна історія, усність, філософське інтерв’ю

Анотація

У сучасних дослідженнях, що використовують методи усної історії філософії, усне спілкування (зокрема, інтерв’ю) розглядають лише як технічний етап у підготовці остаточного тексту. Авторка доводить, що первинні аудіо/відеозаписи такого інтерв’ю, «усні чернетки», слід розглядати як самостійний матеріал. Адже письмовий текст не відображає інтонацій співрозмовників; до того ж порівняння початкового матеріалу і остаточного тексту може стати важливим для майбутніх дослідників. Після того як розшифрований і узгоджений текст інтерв’ю набув остаточного вигляду, співрозмовники мають його ще раз проаналізувати і доповнити коментарем. Призначення цього коментаря: (1) прояснити незрозумілі моменти тексту; (2) зафіксувати особливі думки будь-кого з учасників інтерв’ю. Отже, кінцевим продуктом інтерв’ю як методу усної історії філософії мають стати аудіо/відеозапис, підсумковий текст, а також коментар до нього.

Біографія автора

Наталія Рева, Університет Бірмінгема (Велика Британія)

PhD, запрошений науковий співробітник

Посилання

Аbrams, L. (2016). Oral History Theory. Abingdon: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315640761

Belvedere, C., & Gros, A. (2023). The Palgrave Handbook of Macrophenomenology and Social Theory. Cham: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-031-34712-2

Chayka, T. (2009). The touch. Presentation of the project “Oral Stories of Philosophers”. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (3), 140-145. http://journal.philosophy.ua/article/nid7433

Chayka, T. (2019). Open laboratory of oral history. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 22-25. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Davidenko, I. (2022). Current State of Researh on the Oral History of Philosophy. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(2), 235-238. https://doi.org/10.31649/sent41.02.235

Golovakha, Y., Zborovska, X., Khelufi, A., & Khoma, V. (2017). Subjective view on Ukrainian philosophy (Conversation with Xenija Zborovska, Amina Khelufi and Vsevolod Khoma). [In Ukrainian]. Sententiae, 36(1), 173-214. https://doi.org/10.22240/sent36.01.173

Heimann, K., Boelsbjerg, H. B., Allen, C., & al. (2023) The lived experience of remembering a ʼgoodʼ interview: Micro-phenomenology applied to itself. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 22, 217-245. https://doi.org/10.1007/s11097-022-09844-4

Hobza, P. (2003). Orality and Philosophy. Philosophica, 5, 127-146

Imbo, S. O. (2001). Oral Traditions as Philosophy: Okot PʼBitekʼs Legacy for African Philosophy. Lanham, MD: Rowman & Littlefield.

Khoma, O. (2019). Oral history of philosophy as a research perspective. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 28-35. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Khoma, V. (2019). The Limits of Credibility in the Oral History of Philosophy: The Problem of Memory. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 67-80. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.067

Klein, A. C. (1994). Path to the Middle: Oral Madhyamika Philosophy in Tibet. [In Ukrainian]. Albany: State University of New York Press.

Kozlovskyi, V., Davidenko, I., Kruhlyk, K., & Popil, D. (2020). Hegel and Ukrainian Philosophy of the 70-80th. [In Ukrainian]. Sententiae, 39(2), 241-250. https://doi.org/10.31649/sent39.02.241

Loftus, E. F. (1991). Witness for the Defense: The Accused, the Eyewitness, and the Expert Who Puts Memory on Trial. New York: St. Martin's Griffin.

Lytvynenko, O. (2019). Formal and informal side of the history of philosophy. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 38-41. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Myronenko, R. (2019). Oral history of philosophy as a return to the sources of philosophy. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 41-43. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Ong, W. (2012). Orality and Literacy: The Technologizing of the Word (30th anniversary ed. with additional chapters). Abingdon: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203103258

Presbey, G. M. (1996). Ways in which Oral Philosophy is superior to Written Philosophy: a look at Odera Orukaʼs rural sages. Apa Newsletters, 96(1), 6-10.

Proleev, S. (2019). Oral history of philosophy as a theoretical possibility of philosophizing. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 15-18. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Sigov, O. (2019). Ethics of testimony: experience of the unspeakable and testimony of the impossible. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 18-22. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Simoroz, O. (2019). The need for reflection in the oral history of philosophy. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 53-66. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.053

Smith, J. A., Flowers, P., & Larkin, M. (2009). Interpretative Phenomenological Analysis. London: Sage.

Yosypenko, S. (2019а). “More than the Interview”. Overview of the section “Oral History of Philos-ophy” in the Journal “Filosofska Dumka”.[In Ukrainian]. Sententiae, 38(2), 86-97. https://doi.org/10.22240/sent38.02.086

Yosypenko, S. (2019b). Oral history of philosophy as a source of historical-philosophical research. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 6-15. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006

Van Manen, M. (2016). Researching lived experience. Abingdon: Routledge.

Varela, F. (1996). Neurophenomenology: A Methodological Remedy for the Hard Problem. Journal of Consciousness Studies, 3(4), 330-349.

Viatkina, N., Kkhelufi, A., Myroshnyk, K., & Reva, N. (2021). “The saved and the lost.” Attempt to recall on-line. Part II. [In Ukrainian]. Sententiae, 40(1), 160-174. https://doi.org/10.31649/sent40.01.160

Zborovska, K. et al. (2019). Dialogicity of philosophizing, or Why is the oral history of philosophy now necessary for historical-philosophical practice? [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 48-51. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006