Картезіанська наука: метод і досвід. Dika, T. (2023). Descartes’s Method. The Formation of the Subject of Science. Oxford: Oxford UP.
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent42.03.173Ключові слова:
habitus, intuitus, універсальна людська мудрість, проблема, чеснотаАнотація
Огляд книги Dika, T. (2023). Descartes’s Method. The Formation of the Subject of Science. Oxford: Oxford UP.
Посилання
Descartes, R. (2023). Regulae ad directionem ingenii An Early Manuscript Version. (R. Serjeantson & M. Edwards, Eds.). Oxford: Oxford UP.
Dika, T. (2023). Descartes’s Method. The Formation of the Subject of Science. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/oso/9780192869869.001.0001
Khoma, O. (2011). Ingenium and Descartes’ “deductive methodˮ. [In Ukrainian]. In B. Сassin et al. (Ed.), European dictionary of philosophies. Lexicon of untranslatables (Vol. II, pp. 117-127). Kyiv: Duh i Litera.
Laporte, J. (2000). Le rationalisme de Descartes. Paris: PUF. https://doi.org/10.3917/puf.bondi.1988.01
Leibniz, G. W. (2009). Leibniz en Gerhardt Meier (Bremen) [Hannover, Mitte Januar 1691]. In G. W. Leibniz, Sämtliche Schriften und Briefe. Zweite Reihe, Philosophischer Briefwechsel, 2.Band, 1686-1694 (S. 372-378). (M. Schneider et al., Hrsg.). Berlin: Akademie Verlag. https://doi.org/10.26015/adwdocs-142
Marion, J.-L. (1991). Quelle est la méthode dans la métaphysique ? In J.-L. Marion, Questions cartésiennes (pp. 75-109). Paris : Vrin.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 335
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).