Концептуалізація усної історії філософії: проблема інтерв'ю
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent42.01.069Ключові слова:
усна історія, історико-філософська рефлексія, свідчення, методи історії філософії, діалогАнотація
Статтю присвячено визначенню статусу «усної історії філософії» в межах історії філософії як дисципліни. Автор формулює свої тези як відповіді на принципові питання Сергія Йосипенка, який 2019 року піддав плідній критиці перші спроби осмислити тоді ще нове поняття «усної історії філософії». Ці відповіді можна резюмувати в шести положеннях: (1) Усна Історія Філософії принципово відрізняється від Усної Історії і не зводиться лише до застосування методу інтерв’ю; (2) вона є сукупністю діалогових методів продукування нової інформації в царині історії філософії, тобто новою методологією, що може застосовуватися в будь-якому історико-філософському дослідженні; (3) головною відмінністю є орієнтованість Усної Історії Філософії не на свідчення, а на спільну рефлексію; (4) ця орієнтованість на рефлексію визначає всі методи Усної Історії Філософії; (5) назва «Усна Історія Філософії» зумовлена радше особливостями ситуації, що дала початок цій методології, ніж свідомою концептуальною рефлексією; (6) цій методології можна дати точнішу назву: «Діалогові Форми Історико-Філософської Рефлексії», назва ж «Усна Історія Філософії», може вживатися до тих діалогових форм, що спираються на усне мовлення.
Посилання
Chayka, T. (2009). The touch. Presentation of the project “Oral Stories of Philosophers”. Filosofska Dumka, (3), 140-145. http://journal.philosophy.ua/article/nid7433
Davidenko, I. (2022). Current State of Researh on the Oral History of Philosophy. Sententiae, 41(2), 235-238. https://doi.org/10.31649/sent41.02.235
Golovakha, Y., Zborovska, X., Khelufi, A., & Khoma, V. (2017). Subjective view of Ukrainian philosophy (Conversation with Xenija Zborovska, Amina Khelufi and Vsevolod Khoma). Sententiae, 36(1), 173-214. https://doi.org/10.22240/sent36.01.173
Khelufі, A. N. (2022). Theological foundations of modern novations of John Locke [Diss. ... Doctor of Philosophy; Taras Shevchenko National University of Kiev]. M. Maksimovich Scient. Libr. https://ir.library.knu.ua/knurepo/handle/123456789/2264
Khoma, O. (2022). Investigatio. Sententiae, 41(2), 94-97. https://doi.org/10.31649/sent41.02.094
Khoma, V. (2019). The Limits of Credibility in the Oral History of Philosophy: The Problem of Memory. Filosofska Dumka, (4), 67-80. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.067
Kozlovskyi, V., Davidenko, I., Kruhlyk, K., & Popil, D. (2020). Hegel and Ukrainian Philosophy of the 70-80th. Sententiae, 39(2), 241–250. https://doi.org/10.31649/sent39.02.241
Krymsky, S. B., & Chaika, T. (2012). Sergey Krymsky: our life-long conversation. (The series of interviews by T. A. Chaika). Kyiv: Dmitry Burago.
Simoroz, O. (2019). The need for reflection in the oral history of philosophy. Filosofska Dumka, (4), 53-66. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.053
Yosypenko, S. (2019). “More than the Interview”. Overview of the section “Oral History of Philos-ophy” in the Journal “Filosofska Dumka”. Sententiae, 38(2), 86-97. https://doi.org/10.22240/sent38.02.086
Zborovska, K. et al. (2019). Oral History of Philosophy: Written Format. Filosofska Dumka, (4), 6-52. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.006
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 432
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).