Епістолярний спадок Декарта: діагноз - «зрада» раціоналізму

Автор(и)

  • Ольга Гомілко Київ, Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди https://orcid.org/0000-0001-8762-9191

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent05.01.003

Ключові слова:

взаємодія душі і тіла, субстанція, закон збереження, життєвий досвід, листування з Декарта з Єлизаветою Богемською

Анотація

Можливість нової інтерпретації Декарта зумовлюється його епістолярним спадком і науковими текстами. Авторка аналізує Декартове листування з принцесою Єлизаветою, зокрема поняття субстанційного союзу, яке не вписується в «узвичаєну» парадигму розуміння Декарта як дуаліста і механіциста. Виклад почасти спирається на розробки Деніела Ґарбера. Авторка акцентує увагу на двох аспектах: на відмові від трактування взаємодії душі і тіла в термінах закону збереження і на наданні цій взаємодії онтологічних характерстик. Саме ці аспекти, на думку авторки, є підставою для постулювання гідності Картезієвого мислення. Адже воно не тільки пориває з тогочасним раціоналізмом, усвідомлюючи його межі та глухі кути, а й закладає підвалини концепції тілесності, розробленої згодом у феноменологічній традиції.

Посилання

Descartes, R. (1989). From Correspondence 1619-1643. [In Russian]. In R. Descartes, Works in 2 vol. (Vol. 1, pp. 581-618). Moscow: Mysl.

Garber, D. (2001). Descartes Embodied: Reading Cartesian Philosophy Through Cartesian Science. Cambridge: UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511605994

Leibniz, G. W. (1982). Monadology. [In Russian]. In G. W. Leibniz, Works in 4 vol. (Vol. 4, pp. 413-430). Moscow: Mysl.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 39

Опубліковано

2002-04-22

Як цитувати

Гомілко, О. (2002). Епістолярний спадок Декарта: діагноз - «зрада» раціоналізму. Sententiae, 5(1), 3–10. https://doi.org/10.31649/sent05.01.003

Номер

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.