Душа, що мислить, і всемогутність Божа. Два мотиви в обґрунтуванні метафізики у Декарта
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent01.01.203Ключові слова:
Декартова метафізика субстанції, платонізм, Дунс Скот, Вільям Оккам, філософія МодернуАнотація
Автор розглядає Декартове вчення як одну з перших спроб синтезувати нову ідею науки галілеївського зразка із традицією антично-середньовічної метафізики. Це вимагало поєднання низки тенденцій, дві з яких – розгляд мислення як головного атрибуту безтілесної субстанції і розгляд Божої всемогутності як повсякчасного контексту людського пізнання. На основі Платонових діалогів у статті доведено, що перша тенденція (заснована на тезі про неможливість вивести вічні істини з чуттєвого досвіду) вказує на платонічні мотиви в мисленні Декарта. Друга тенденція (представлена тезою про можливість прямого інтуїтивного споглядання), постає як похідна від тез Дунса Скота і Окама про визначальну роль необмеженої благодаті в обґрунтуванні здатності людини інтуїтивно пізнавати контингентні факти. Автор доводить, що ці тенденції, попри належність до різних традицій, поєднані в Декарта нерозривним синтезом, яким є живий досвід мислячої душі перед лицем божественної всемогутності.
Посилання
Beierwaltes, W. (1965). Proklos. Grundzuege seiner Metaphysik. Frankfurt am Main: Klostermann.
Beierwaltes, W. (1991). Selbsterkenntnis und Erfahrung der Einheit. Plotins Enneade V 3. Frankfurt am Main: Klostermann.
Darmstadt: Kohlhammer.
Descartes, R. (1989). Works in 2 volumes (Vol. 1). [In Russian]. Moscow: Mysl.
Descartes, R. (1999). Meditations on first philosophy. [In Russian]. Saint Petersburg: Abris-Kniga.
Flasch, K. (1995). Das philosophische Denken im Mittelalter. Von Augustin zu Machiavelli. Stuttgart: Reclam.
Gadamer, H.-G. (1985). Vorgestalten der Reflexion. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke. Griechische Philosophie I (Bd.6, SS. 116-128). Tuebingen.
Gadamer, H.-G. (1996). Der Anfang der Philosophie. Stuttgart: Reclam.
Gadamer, H.-G. (Hrsg). (1989). Philosophisches Lesebuch.(Bd.2). Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch.
Heimsoeth, H. (1958). Die sechs grossen Themen der abendlaendischen Metaphysik.
Kueng, H. (1984). Existiert Gott? Muechen, & Zuerich.
Lebedev, A. V. (Ed.). (1989). Fragments of early Greek philosophers. [In Russian]. Moscow: Nauka.
Leibniz, G. W. (1984). Works in 4 volumes (Vol. 3). [In Russian]. Moscow: Mysl.
Ockham, W. (1996). Texte zur Teorie der Erkenntnis und der Wissenschaft. Stuttgart: Reclam.
Oehler, K. (1984). Der Unbewegte Beweger des Aristoteles. Frankfurt am Main: Klostermann. https://doi.org/10.3196/9783465016403
Oeing-Hanhoff, L. (1986).Rene Decartes: Die Neubegruendung der Metaphysik. In J. Speck (Hg.), Grundprobleme der grossen Philosophen der Neuzeit I. (SS. 35-73). Goettingen: Reclam.
Roed, W. (1992). Der Gott der reinen Vernunft. Die Auseinandersetzung um den ontologischen Gottesbeweis von Anselm bis Hegel. Muenchen: Beck.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 39
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
