Негативний образ соціальності у Паскаля
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent01.01.140Ключові слова:
теорії суспільного договору, соціальна філософія, політична філософія, етичні підстави філософії, філософія МодернуАнотація
Авторка констатує негативність Паскалевого ставлення до теорій природного права і суспільного договору через їхню принципову нездатність запропонувати позитивну максиму людської поведінки. Обґрунтовано, що однією з підстав Паскалевої критики є те, що концепції суспільного договору і природного права радше фіксують і цементують негативні аспекти людини, що виявляються в її природному стані. Реконструюючи глибші підвалини цієї критики, авторка стверджує, що не так саме по собі християнство, як екзистенційний дух філософії Паскаля роблять його опонентом ідеї суспільного договору і зумовлюють негативну позицію щодо соціальності. Паскаль не створює соціально-філософської концепції, здатної стати альтернативою теорії суспільного договору. Його думки характеризуються авторкою радше як примітки на берегах даної теорії. У цих примітках виразно простежується лінія критики і неприйняття соціальності, супротивна соціальному конструктивізму останніх двох століть європейської історії.
Посилання
Hobbes, T. (1991). Leviathan. [In Russian]. In T. Hobbes, Works in 2 volumes (Vol. 2, pp. 3-590). Moscow: Mysl.
Kliaus, E. M. (1971). Pascal (1623-1662). [In Russian]. Moscow: Nauka.
Lebedev, A. V. (Ed.). (1989). Fragments of early greek philosophers. [In Russian]. Moscow: Nauka.
Pascal, B. (1994). The Pensées. [In Russian]. Moscow: REFL-book.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 23
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).