Пристрасті за Паскалем
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent01.01.088Ключові слова:
новоєвропейська метафізика, метафізичний образ людини, рація і пристрасті, десоматизація, християнська доктрина втілення, філософія тілесностіАнотація
Проблему стосунку між рацією і пасіями в ученні Паскаля авторка розглядає в чотирьох контекстах: (1) підвалин новоєвропейської метафізики, для яких є характерною десоматизація людини – вилучення тілесності з сутнісних людських ознак; (2) традиції опонування зазначеній десоматизації в новоєвропейській метафізиці, а також у філософії ХІХ і ХХ ст.; (3) християнського вчення про людину як про принципово духовно-тілесну істоту, а також вчення про втілення Ісуса Христа, пристрастей Христових і спокутування первісного гріха; (4) християнського вчення про любов як силу, якою долається внутрішня суперечність людської природи. За результатами розгляду Паскалевого вчення про пристрасті, авторка обґрунтовує погляд на Паскаля як історично першого опонента згаданої у п. 1) підвалини новоєвропейської метафізики, а також мислителя, який водночас поєднував глибоку християнську релігійність і новоєвропейську раціональність.
Посилання
Pascal, B. (1994). The Pensées. [In Russian]. Moscow: REFL-book.
Pascal, B. (1997). Discourse on the passion of love. [In Russian]. In B. Pascal, Treatises. Polemical Works. Letters. Kyiv: Port-Royal.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 39
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).