Бен’ямін і Гольдман як читачі Паскаля. Теорія смутку В. Бен’яміна і теорія трагічного бачення Л. Гольдмана
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent01.01.084Ключові слова:
поняття трагічного, Trauerspiel, філософія культури, дослідження філософії ПаскаляАнотація
У статті описані й частково зіставлені теорія смутку Вальтера Беньяміна і теорія трагічного бачення Люсьєна Гольдмана. Зіставлення відбувається на тлі зв’язків обидвох теорій із філософією Паскаля. Автор робить висновок, що ці теорії є істотно подібними і взаємодоповнюваними. На думку автора, обидві ці теорії, попри всі відмінності, прояснюють смуток і трагедію через звернення до парадоксальності людського існування, яка полягає у відкритті неосяжної нескінченності світу та недосяжності трансценденції, у світлі яких, утім, ми вимушені мислити власне існування. За результатами розгляду, автор наголошує істотний паралелізм і зв’язок обидвох теорій із філософією Паскаля, яка до певної міри може розглядатися як їхня спільна основа.
Посилання
Benjamin, W. (1982). La signification du langage dans le Trauerspiel et la tragédie. Genève.
Benjamin, W. (1974). Ursprung des deutschen Trauerspiels. In W. Benjamin, Gesamelte Schriften (Bd. 1, SS. 202-430). Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Goldmann, L. (1955). Le Dieu Caché. Étude sur la vision tragique dans les Pensées de Pascal et dans le théatre de Racine. Paris: Gallimard.
Lukacs, G. (1974). L’âme et ses formes. Paris: Gallimard.
Pascal, B. (1988). Pensées. In B. Pascal, Œuvres complètes. Paris: Seuil.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 24
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).