Магічний спосіб здобуття достовірного знання в досвіді Паскаля
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent01.01.051Ключові слова:
ім’я, обґрунтування знання, обґрунтування математики, мова науки, філософія МодернуАнотація
У статті Паскалеву концепцію математики з трактату Про геометричний ум інтерпретовано як магічний спосіб здобуття достовірного знання. Авторка стверджує, що вихідними особливостями, які визначають магічний характер Паскалевої математики є: (1) вимога побудови мови геометрії на основі імен, які відповідають особистостям, а не понять, які відповідають предметам; (2) вимога застосування для опису імен особливої мови, відмінної від традиційної предметної мови; (3) розуміння «визначення» як застосування імен до речей. На думку авторки, перспектива не поняття, а імені в основі науки є виразно магічною вже через те, що ім’я є словесно перетворена свідома форма буття, втілена в щось конкретне і спрямована на всезагальне об’єднання речей. Поняттю ж, натомість, така інтерпретація відводить роль інструментів пізнання імен. Розуміння імені – це магічний шлях свідомості через повторюване покладання стосунку поняття до імені. Таким чином, будь-яка теорема геометрії розглядатиметься не як доказ, а радше як частковий і ситуаційний опис очевидності трансцендентного.
Посилання
Pascal, B. (1994a). Considerations on geometry in general. On the geometrical spirit and the art of persuasion. (V. M. Boguslavsky, Trans.). [In Russian]. Voprosy filosofii, (4), 125-143.
Pascal, B. (1994b). Thoughts. [In Russian]. Moscow: REFL-book.
Vysheslavtsev, B. P. (1994). Ethics of transfigured Eros. [In Russian]. Moscow: Respublika.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 33
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).