Скептичні вислови в «Нарисах пірронізму» і Декартів проєкт «Медитацій про першу філософію»
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent41.02.024Ключові слова:
догматизм, певність, гіперболічний сумнів, рівносильність, утримання від суджень, переконливістьАнотація
Метою статті є обґрунтування гіпотези про те, що неопірронізм Секста Емпірика істотно вплинув на Декартову медитацію як жанр філософування. Cпростувавши тези (1) про непредикативність Секстової мови і (2) про «епохе» Секста як автоматичний результат дії протилежних речей або висловлювань, я доводжу, що і Секст, і Декарт розрізняють внутрішню (примусову) згоду з очевидним і особисте визнання цієї згоди, яке в обох залежить від вольового рішення. Визнання Секстом явленого як явленого і його ясноти дає Декартові єдиний шанс спростувати скептицизм Cекста, невразливий до зовнішньої критики. Тому Декарт розробив медитацію як спеціальну модель іманентної критики, орієнтованої на роботу зі станами ясноти і очевидності (саме́ слово «скептицизм» жодного разу в Медитаціях не згадане). Моя гіпотеза полягає в тому, що ключовими елементами, до яких апелює ця модель, є «історія скептика», викладена в Нарисах пірронізму, і концеція скептичних висловів. Перевіркою цієї гіпотези надалі має стати доведення чи спростування тези про те, що дискурс І, ІІ і принаймні частково ІІІ Медитацій побудований за зразком скептичних висловів, орієнтованих на відображення внутрішніх станів мовця, а не на з’ясування «об’єктивного» стану справ (тобто не на догматичні міркування).
Посилання
Burnyeat, M. F. (2012). Can the sceptic live his scepticism? In M. F. Burnyeat, Explorations in Ancient and Modern Philosophy (Vol. I, pp. 205-235). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511974052.011
Descartes, R. (1996). Œuvres de Descartes (Vol. I-XI). (Ch. Adam & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.
Descartes, R. (2013). Étude du bon sens, La recherche de la vérité et autres écrits de jeunesse, 1616-1631. (V. Carraud & G. Olivo, Eds.). Paris: PUF.
Frede, M. (1998). The Sceptic’s two kinds of assent and the question of the possibility of knowledge. In M. Burnyeat & M. Frede (Eds.), The original Sceptics: A controversy (pp. 127-151). Indianapolis: Hackett.
Kambouchner, D. (2005). Les “Méditations métaphysiques” de Descartes. I. Introduction générale: Méditation I. Paris: PUF.
Khoma, O. (2017). The Role of Skeptical Evidence in the First and Second “Meditations”. Article 2. Certitudo. Sententiae, 36(2), 18-29. https://doi.org/10.22240/sent36.02.018
Khoma, O. (2021). Historico-philosophical Stereotypes and Contemporary Reading of Descartes’ Meditations. In O. Khoma (Ed.), Descartes’ Meditations in the Mirror of Modern Interpretations (pp. 341-365). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Khoma, O. (2022). What is a historian of philosophy looking for? Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésianisme. Paris: PUF. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(1), 130-140. https://doi.org/10.31649/sent41.01.130
Marchand, S. (2010). Le sceptique cherche-t-il vraiment la vérité? Revue de métaphysique et de morale, 65(1), 125-141. https://doi.org/10.3917/rmm.101.0125
Marchand, S. (2011). Sextus Empiricus’ Style of writing. In D. Manchuca (Ed.), New Essays on Ancient Pyrrhonism (pp. 113-141). Leiden: Brill. https://doi.org/10.1163/ej.9789004207769.i-207.38
Marion, J.-L. (2021a). Le doute comme jeu suprême - Descartes sceptique. Les Études philosophiques, (136), 5-36. https://doi.org/10.3917/leph.211.0005
Marion, J.-L. (2021b). Le doute, jeu suprême. J.-L. Marion, Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésianisme, (pp. 17-55). Paris: PUF.
Montaigne, M. (1965). Essais: Livre second. Paris: Gallimard.
Montaigne, M. (2006). Essais: Book II. (A. Perepadya, Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Sextus Empiricus. (1933). Outlines of Pyrrhonism (Vol. I-IV). (R. G. Bury, Trans.). Cambridge, Mass.: Harvard UP. https://doi.org/10.4159/DLCL.sextus_empiricus-outlines_pyrrhonism.1933
Sextus Empiricus. (1997). Esquisses pyrrhoniennes. (P. Pellegrin, Trad.). Paris: Seuil.
Sextus Empiricus. (2020). Outlines of Pyrrhonism (I, 1-13). [In Anc. Greek & Ukrainian]. Sententiae, 39(2), 125-137. https://doi.org/10.31649/sent39.02.125
Sextus Philosophus. (1569). Pyrrhoniarum hipotyposeon libri tres. In Sextus Empiricus, Adversus mathematicogs (pp. 399-542). (H. Stephanus, Trans.). Parisiis: M. Iuuenem.
Smith, P. J. (2022). Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism: Skepticism as a Rationally Ordered Expe-rience. São Paulo: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94518-3
Svavarsson, S. H. (2019). Les actions du sceptique selon Sextus Empiricus (PH I 21–24). In D/ E. Machuca & S. Marchand (Dir.), Les Raisons du doute. Études sur le scepticisme antique (pp. 29-51). Paris: Classiques Garnier. https://doi.org/10.15122/isbn.978-2-406-07737-4.p.0029
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 423
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).