Проблема психофізичної взаємодії та каузальний принцип Третьої Медитації Декарта
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent40.01.028Ключові слова:
субстанція, реальна відмінність, дуалізм, дієва причинаАнотація
У статті, на матеріалі англомовних декартознавчих досліджень, обговорюються дві проблеми: (1) проблема внутрішньої несуперечливості вчення Декарта про реальну відмінність і взаємодію ума й тіла та (2) проблема узгодженості цього вчення зі сформульованим у Третій Медитації каузальним принципом. Зазначений принцип тлумачиться різними декартознавцями або як Принцип Ієрархії, згідно з яким причина має бути не менш досконалою, аніж її наслідки, або як Принцип Вміщення, згідно з яким причина має містити в собі все, що міститься в її наслідках. Автор доводить, що Декартова апеляція (в аргументі проти схоластичного вчення про субстанційні форми) до незбагненності того, як речі різної природи можуть взаємодіяти, не суперечить визнанню взаємодії між речами різної природи у випадку душі й тіла. Обґрунтовано, що і Принцип Ієрархії, і Принцип Вміщення можуть узгоджуватися з визнанням взаємодії між умом і тілом, оскільки Принцип стосується повної дієвої причини, тоді як у взаємодії, ментальні стани та фізичні стани мозку є лише частковими причинами. Зокрема, оскільки йдеться про спричинення в напрямку від тіла до ума, ум під впливом станів мозку формує відповідні специфічні ідеї на основі вроджених загальних ідей рухів, форм, кольорів тощо. Зрештою, у питанні про можливість психофізичної взаємодії для Декарта природно покладатися на всемогутність Бога, який напевно спроможний зробити так, щоб ум і тіло (мозок) людини взаємодіяли.
Посилання
Beaney, M. (2013). Analytic Philosophy and History of Philosophy: The Development of the Idea of Rational Reconstruction. In E. Reck (Ed.), The Historical Turn in Analytic Philosophy (pp. 231-260). London: Palgrave Macmillan.
Beaney, M. (2019). Developments and Debates in the Historiography of Philosophy. In K. Becker (Ed.), The Cambridge History of Philosophy, 1945-2015 (pp. 725-758). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781316779651.058
Bedau, M. (1986). Cartesian Interaction. Midwest Studies in Philosophy, 10, 483-502. https://doi.org/10.1111/j.1475-4975.1987.tb00552.x
Beloff, J. (1994). The Mind-Body Problem. The Journal of Scientific Exploration, 8(4), 509-522.
Bodnarchuk, L., & Sen’, A. (2014). Cottingam’s Conception of Descrates’s Trialism and Modern Discussions. [In Ukrainian]. Sententiae, 30(1), 196-209. https://doi.org/10.22240/sent30.01.196
Broughton, J. (1986). Adequate Causes and Natural Change in Descartes' Philosophy. In A. Donagan, A. N. Perovich, Jr., & M. V Wedin (Eds.), Human Nature and Natural Knowledge (pp. 107-127). Dordrecht: D. Reidel Publishing Company. https://doi.org/10.1007/978-94-009-5349-9_6
Brown, D. (2019). The Metaphysics of Cartesian Persons. In M. Reuter, & F. Svensson (Eds.), Mindy, Body, and Morality: New Perspectives on Descartes and Spinoza (pp. 17-36). London, New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351202831-2
Chalmers, D. (1996). The Conscious Mind. New York, Oxford: Oxford University Press.
Christofidou, A. (2019). Descartes: A Metaphysical Solution to the Mind-Body Relation and the Intellect’s Clear and Distinct Conception of the Union. Philosophy, 94(1), 87-114. https://doi.org/10.1017/S0031819118000323
De Rosa, R. (2013). Descartes’ Causal Principle and the Case of Body-to-Mind Causation. Canadian Journal of Philosophy 43(4), 438-459. https://doi.org/10.1080/00455091.2013.847347
Descartes, R. (1931). The Philosophical Works of Descartes. (E. Haldane, & G. R. T. Ross, Transl.) Cambridge: Cambridge University Press, 1931.
Descartes, R. (1985). The Philosophical Writings of Descartes. (J. Cottingham, R. Stoothoff, & D. Murdoch, Transl.). Volumes I-II. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511818998
Descartes, R. (1991). The Philosophical Writings of Descartes. (J. Cottingham, R. Stoothoff, D. Murdoch, & A. Kenny, Transl.). Vol. III. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781107340824
Descartes, R. (1996). Œuvres complètes in 11 vol. (Сh. Adam, & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.
Elisebeth of Bohemia, Descartes, R. (2007). The Correspondence Between Princess Elisabeth and René Descartes (L. Shapiro, Ed. & Trans.). Chicago and London: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226204444.001.0001
Gorham, G. (2002). Descartes on the Innateness of All Ideas. Canadian Journal of Philosophy, 32(3), 355-388. https://doi.org/10.1080/00455091.2002.10716523
Gorham, G. (2003). Descartes's Dilemma of Eminent Containment. Dialogue, 42(1), 3-26. https://doi.org/10.1017/S0012217300004182
Hoffman, P. (2009). Essays on Descartes. New York, Oxford: Oxford University Press.
Khoma, O. (2019). Contemporary global Descartes studies. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP. [In Ukrainian]. Sententiae, 38(2), 112-115. https://doi.org/10.22240/sent38.02.112
Laktionova, A. (2015). «Cogito Ergo Sum» and Philofsophy of Action. [In Ukrainian]. Sententiae, 32(1), 88-99. https://doi.org/10.22240/sent32.01.088
Lapointe, S., & Pincock, C. (2017). Introduction. In S. Lapointe, & C. Pincock (Eds.), Innovations in the History of Analytical Philosophy (pp. 1-23). London: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/978-1-137-40808-2_1
Loeb, L. (1981). From Descartes to Hume. Ithaca: Cornell University Press.
O’Neill, E. (1987). Mind-Body Interaction and Metaphysical Consistency: A Defense of Descartes. Journal of the History of Philosophy, 25(2), 227-245. https://doi.org/10.1353/hph.1987.0026
Nadler, S. (1994). Descartes and Occasional Causation. British Journal for the History of Philosophy, 2(1), 35-54. https://doi.org/10.1080/09608789408570891
Nadler, S. (2005). Hope, Fear, and the Politics of Immortality. In T. Sorell. & G. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 201-217). New York, Oxford: Oxford University Press.
Popper, K. (1953). Language and the Body-Mind Problem. Proceedings of the 11th International Congress of Philosophy, 7, 101-107. https://doi.org/10.5840/wcp1119537216
Popper, K. (1974). Objective Knowledge: Evolutionary Approach. New York, Oxford: Oxford University Press.
Radner, D. (1971). Descartes’ Notion of the Union of Mind and Body. Journal of the History of Philosophy, 9(2), 159-170. https://doi.org/10.1353/hph.2008.1109
Radner, D. (1985). Is There a Problem of Cartesian Interaction? Journal of the History of Philosophy, 23(1), 35-49. https://doi.org/10.1353/hph.1985.0012
Richardson, R. C. (1982). The «Scandal» of Cartesian Interactionism. Mind, 91(361), 20-37. https://doi.org/10.1093/mind/XCI.361.20
Richardson, R. C. (1985). Union and Interaction of Body and Soul. Journal of the History of Philosophy, 23(2), 221-226. https://doi.org/10.1353/hph.1985.0038
Rorty, R. (1984). The historiography of philosophy: four genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Skinner (Eds.), Philosophy in History (pp. 49-75). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534.006
Schmaltz, T. (2008). Descartes on Causation. New York, Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195327946.001.0001
Sepetyi, D. (2017). Descartes’ mind-body dualism in the contemporary retrospective. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (3), 64-73.
Sepetyi, D. (2018a). The Relationship between the Notions of the Substantial Union and the Interaction of Soul and Body in Descartes’ Philosophy. [In Ukrainian]. Sententiae, 37(1), 136-152. https://doi.org/10.22240/sent37.01.136
Sepetyi, D. (2018b). Was Descartes a substance dualist? [In Ukrainian]. Actual Problems of Mind, (19), 36-63. https://doi.org/10.31812/apd.v0i19.2069
Sepetyi, D. (2019). Forty years after: reconsidering the problem of Descartes’s Natural Institution theory vs the Coextension theory. Filosofska Dumka, (1), 106-119.
Smith, K. (2017). Descartes’ Theory of Ideas. Retrieved November 13, 2017 from Stanford Encyclopedia of Philosophy website: https://plato.stanford.edu/entries/descartes-ideas/#ideasmodes
Wilson, M. (1978). Descartes. London, New York: Routledge.
Wilson, M. (1991). Descartes on the Origin of Sensation. Philosophical Topics, 19(1), 293-323. https://doi.org/10.5840/philtopics199119121
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень PDF: 409
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).