Сучасна українська феноменологічна термінологія і підходи до перекладу «Картезіанських медитацій» Едмунда Гусерля

Andrii Vakhtel

doi:10.22240/sent38.02.037

Автор(и)

Andrii Vakhtel http://orcid.org/0000-0001-7177-2743

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent38.02.037

Ключові слова:

Едмунд Гусерль, Ойґен Фінк, Картезіанські медитації, феноменологія в Україні, філософський переклад

Анотація

Стаття є перекладацьким коментарем до українського перекладу «Картезіанських медитацій» Е. Гусерля і має подвійне завдання: з одного боку, розкрити історичний контекст написання й публікації твору «Картезіанські медитації», з іншого боку, висвітлити стратегічні й термінологічні аспекти українського перекладу цієї праці.

Перша частина статті присвячена історії створення тексту «Картезіанських медитацій». Зокрема, автор дає відповідь на запитання про те, чому публікація німецького тексту «Картезіанських медитацій» відклалася аж до 1950 року, майже через двадцять років після виходу французького перекладу цього твору. Історико-філософське дослідження, здійснене у статті, показує, що Гусерль розглядав видання «Картезіанських медитацій» як можливість систематично представити свою феноменологічну філософію і, врешті-решт, визнав неможливість охопити комплексність свого вчення у рамках цієї праці. Складність реалізації цього систематичного викладу призвела до посилення ролі Гусерлевого асистента Ойґена Фінка в упорядкуванні «Картезіанських медитацій» і, зрештою, до створення Фінком шостої медитації. Остання, як демонструє автор статті, ставить попередні розробки феноменології статичного й генетичного типів у новий теоретичний контекст, насамперед шляхом запровадження методу конструкційної феноменології.

У другій частині статті автор пропонує одну з можливих стратегій перекладу Гусерлевих текстів, яка полягає у структурному спрощенні та стилістичному покращенні тексту. Цю стратегію пропонується реалізувати шляхом використання більш простих граматичних структур, доповнення тексту примітками перекладача, а також послідовного застосування україномовної феноменологічної термінології. Аналізуючи термінологічний дискурс сучасної української феноменології, автор переглядає такі усталені феноменологічні терміни як «вимкнення» і «внутрішній час свідомості / внутрішня свідомість часу», а також запроваджує переклад нових термінологічних одиниць, таких як «часосвідомість», «успільнотнення», «персона», «реально-іманентне» та «ідеально-іманентне».

Біографія автора

Andrii Vakhtel

кандидат філософських наук, перекладач

Посилання

Bernet, R., Kern, I., & Marbach, E. (1996). Edmund Husserl. Darstellung seines Denkens. Hamburg: Meiner.
Descartes, R. (1987). Discours de la Méthode. Paris: Vrin. https://doi.org/10.1007/978-3-476-03261-4_11
Descartes, R. (1996). Principia Philosophiae. In R. Descartes, Œuvres completes (t. VIII). (Ch. Adam, & P. Tannery, Éds.). Paris: Vrin.
Descartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy: In which the Existence of God and the Immortality of the Soul are Demonstrated. [In Ukrainian]. In О. Khoma (Ed.), Descartes’ Meditations in the Mirror of Modern Interpretations: Jean-Marie Beyssade, Jean-Luc Marion, Kim Sang Ong-Van-Cung (pp. 115-292). Kyiv: Duh i Litera.
Fink, E. (1988a). VI. Cartesianische Meditation. Teil 1. Die Idee einer transzendentalen Methodenlehre. (H. Ebeling, J. Holl, & G. van Kerckhoven, Hrsg.). Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.
Fink, E. (1988b). VI. Cartesianische Meditation. Teil 2. Ergänzungsband. (G. van Kerckhoven, Hrsg.). Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. https://doi.org/10.1007/978-94-009-2743-8
Gaffiot, F. (1934). Dictionnaire Latin Français. Paris: Hachette.
Gaitsch, P. (2018). Husserls Phänomenologie biologischer Generativität. Studia Phaenomenologica, 18, 129-152. https://doi.org/10.5840/studphaen2018187
Georges, K. E. (1998). Ausführliches lateinisch-deutsches Handwörterbuch. (H. Georges, Hrsg.) Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Glare, P. G. (Ed.). (2012). Oxford Latin Dictionary (2nd ed.).
Heidegger, M. (1997). Nietzsche. Zweiter Band. Frankfurt am Main: Klostermann.
Husserl, E. (1964). The Phenomenology of Internal Time-Consciousness. (M. Heidegger, Ed., & J. S. Churchill, Trans.). Bloomington: Indiana UP.
Husserl, E. (1966). Vorlesungen zur Phänomenologie des inneren Zeitbewusstseins. (R. Boehm, Hrsg.). Den Haag: Martinus Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-015-3945-6_3
Husserl, E. (1968). Briefe an Roman Ingarden. Mit Erläuterungen und Erinnerungen an Husserl. (R. Ingarden, Hrsg.). Den Haag: Martinus Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-010-3434-0
Husserl, E. (1976). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch: Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. (K. Schuhmann, Hrsg.). Den Haag: Martinus Nijhoff.
Husserl, E. (1991). Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge. (S. Strasser, Hrsg.) Dordrecht: Springer Science+Business Media. https://doi.org/10.1007/978-94-011-3029-5
Husserl, E. (1994). Briefwechsel IV: Die Freiburger Schüler. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. https://doi.org/10.1007/978-1-4899-3805-3
Husserl, E. (2018). Experience and Judgment. Investigations in a Genealogy of Logic. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.
IJsseling, S. (1988). Vorwort. In E. Fink, H. Ebeling, J. Holl, & G. van Kerckhoven (Hrsg.), VI. Cartesianische Meditation. Teil 1. Die Idee einer transzendentalen Methodenlehre (S. vii-xiii). Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.
Kebuladze, V. (2004). Bernhard Waldenfels – a Phenomenologist of the Alien. Translator’s Afterword. [In Ukrainian]. In B. Waldenfels, A Topography of the Alien: Studies for a Phenomenology of the Other (pp. 198-202). Kyiv: PPS.
Kebuladze, V. (2004). “The Structures of the Life-world” at the intersection of transcendental phenomenology and phenomenological sociology. Translator’s Afterword. [In Ukrainian]. In A. Schütz, & T. Luckmann, The Structures of the Life-world (pp. 540-548). Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture.
Kebuladze, V. (2009). History of the development of phenomenological philosophy in Ukraine. [In Ukrainian]. Filosofska dumka, (1), 5-12.
Kern, I. (1973). Einleitung des Herausgebers. In E. Husserl, Zur Phänomenologie der Intersubjektivität. Dritter Teil: 1929-1935 (S. xv-lxx). Den Haag: Martinus Nijhoff.
Khoma, O. (2010). Animus/Anima, Animus/Mens: Accumulation of Untranslatability. [In Ukrainian]. Sententiae, 23(2), 143-155. https://doi.org/10.22240/sent23.02.143
Leibnitz, G. W. (1892). La Monadologie. In G. W. Leibnitz, La Monadologie (pp. 141-192). (E. Boutroux, & H. Poincaré, Eds.). Paris: Delagrave.
Leibniz, G. W. (1978). Die philosophischen Schriften von Gottfried Wilhelm Leibniz (Bd. III). (C. I. Gerhardt, Hrsg.). Hildesheim, & New York: Olms.
Lewis, C. T., & Short, C. (1879). A Latin Dictionary. Oxford: Clarendon Press. Retrieved from http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0059
Lohmar, D. (2017). Eine genetische Analyse des Zugangs zum Anderen. Gestalt Theory, 39(2-3), 129-154. https://doi.org/10.1515/gth-2017-0012
Lohmar, D. (2018). On Some Motives for Husserl’s Genetic Turn in his Research on a Foundation of the Geisteswissenschaften. Studia Phaenomenologica, 18, 31-48. https://doi.org/10.5840/studphaen2018182
Steinbock, A. J. (1995). Home and Beyond. Generative Phenomenology after Husserl. Evanston, Illinois: Northwestern UP.
Strasser, S. (1991a). Einleitung des Herausgebers. In E. Husserl, Cartesiaische Meditationen und Pariser Vorträge (S. xxi-xxxii). Dordrecht: Springer Science+Business Media.
Strasser, S. (1991b). Zur Textgestaltung. In E. Husserl, Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge (S. 221-228). Dordrecht: Springer Science+Business Media.