Мозес Мендельсон і формування єврейської культури в епоху Просвітництва: політичні та мовні аспекти

Igor Kaufman

doi:10.22240/sent37.02.165

Автор(и)

Igor Kaufman Санкт-Петербурзький державний університет http://orcid.org/0000-0002-9839-3724

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent37.02.165

Ключові слова:

Мозес Мендельсон, Гаскала (єврейське «Просвітництво»), єврейська модерна філософія, сучасна історіографія Гаскали

Анотація

Здійснений огляд доводить, що в літературі існують такі основні історіографічні підходи до оцінки значення Мендельсонової філософії для виникнення проекту Гаскали: (1) традиційний (сформований єврейськими істориками другої половини XIX ст.; підкреслював секулярний і культуроцентричний характер Гаскали, зближуючи її з німецькою інтелектуальною традицією); (2) соціальна історіографія (розглядала Гаскалу як наслідок глобальних соціальних і політичних процесів модернізації та як реакція на них); (3) підхід дослідників творчості ранніх єврейських апологетів ідей Просвітництва (визначення інтелектуальних засад Гаскали в проектах ранніх «маскілім»); (4) праці, присвячені єврейським текстам Мендельсона й концепції «політичної теології», а також – відповідній інтерпретації ідей Мендельсона в творах Л. Штрауса (нове тлумачення ролі Мендельсона в ініціюванні Гаскали).

Біографія автора

Igor Kaufman, Санкт-Петербурзький державний університет

к. філос. н., доцент

Посилання

Albrecht, M., & Engel, E. J. (Eds.). (2000). Moses Mendelssohn im Spannungsfeld der Aufklärung. Stuttgart: Frommann-Holzboog.

Altmann, A. (1973). Moses Mendelssohn. A Biographical Study. Alabama: Alabama UP.

Arkush, A. (1994). Moses Mendelssohn and the Enlightenment. Albany: State University of New York Press.

Bernardini, P. L., & Lucci, D. (2012). The Jews, Instructions for Use. Four Eighteenth-Century Projects for the Emancipation of European Jews. Boston: Academic Studies Press.

Bernstein, J. A. (2014). The Theological-Political Problem in Leo Strauss’s Writings on Moses Mendelssohn. Journal of Jewish Thought and Philosophy, 22(2), 191-215. https://doi.org/10.1163/1477285X-12341256

Breuer, E., & Sorkin, D. (Eds.). (2018). Moses Mendelssohn's Hebrew Writings. Yale: Yale UP.

Diamond, J. A. & Hughes A. W. (Eds.). (2012). Encountering the Medieval in Modern Jewish Thought. Leiden: Brill.

Ducheyne, S. (Ed.). (2017). Reassessing the Radical Enlightenment. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315613642

Feiner, S. (2004). The Jewish Enlightenment. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.

Feiner, S. (2011). The Origins of Jewish Secularization in Eighteenth-Century Europe. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.

Goldenbaum, U. (1996). Mendelssohns philosophischer Einstieg in die schönen Wissenschaften. Zu einer ästhetischen Rezeption Spinozas. In M. Fontius, & W. Schneiders (Eds.). Die Philosophie und die Belles-Lettres. Berlin: Akademie Verlag.

Gottlieb, M. (2003). The ambiguity of reason: Mendelssohn's writings on Spinoza. PhD dissertation. Indiana University.

Gottlieb, M. (2009). Counter-Enlightenment in a Jewish Key: Anti-Maimonideanism in Nineteenth-Century Orthodoxy. In J. T. Robinson (Ed.). The Cultures of Maimonideanism New Approaches to the History of Jewish Thought. Leiden: Brill.

Gottlieb, M. (2011). Faith and Freedom. Moses Mendelssohn's Theological-Political Thought. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195398946.001.0001

Gottlieb, M., & Manekin, Ch. H. (Eds.). (2015). Moses Mendelssohn: Enlightenment, Religion, Politics, Nationalism. Bethesda, Maryland: University Press of Maryland.

Hasselhoff, G. K. (2009). Manuel Joel and the Neo-Maimonidean Discovery of Kant. In J. T. Robinson (Ed.). The Cultures of Maimonideanism New Approaches to the History of Jewish Thought. Leiden: Brill.

Hippler, Th. (2008). Spinoza et l’histoire. Studia Spinozana, 16, 155-176.

Hippler, Th. (2012). L’éthique de l’historien spinoziste: Histoire et raison chez Spinoza. Astérion. Philosophie, Histoire des idées, pensée politique, 10. https://doi.org/10.4000/asterion.2307

Kohler, G. Y. (2009). Maimonides and Ethical Monotheism: The Influence of the Guide of the Perplexed on German Reform Judaism in the Late Nineteenth and Early Twentieth Century. In J. T. Robinson. (Ed.). The Cultures of Maimonideanism New Approaches to the History of Jewish Thought. Leiden: Brill.

Kohler, G. Y. (2012). Reading Maimonides' Philosophy in 19th Century Germany. The Guide to Religious Reform. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4035-8

Mendelssohn, M. (1972). Gesammelte Schriften. Jubiläumsausgabe. Band 14: Hebräische Schriften I. (H. Borodianski (Bar-Dayan), Hrsg.). Stuttgart-Bad Cannstatt: Friedrich Frommann.

Meyer, M. (1972). The Origins of the Modern Jew: Jewish Identity and European Culture in Germany, 1749-1824. Detroit: Wayne State UP.

Munk, R. (ed.). (2011). Moses Mendelssohn's Metaphysics and Aesthetics. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-2451-8

Pollok, A. (2009). Facetten des Menschen. Zur Anthropologie Moses Mendelssohns. Hamburg: Felix Meiner Verlag.

Porter, R. S., & Teich, M. (Eds.). (1981). The Enlightenment in National Context. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511561283

Rosenthal, M. A. (2008a). Spinoza and the philosophy of history. In Ch. Huenemann (Ed.). Interpreting Spinoza: Critical Essays (pp. 111-127). Cambridge: Cambridge UP.

Rosenthal, M. A. (2008b). Spinoza, history, and jewish modernity. In Ch. H. Manekin, & R. Eisen (Eds.). Philosophers and the Jewish Bible (pp. 113-130). Bethseda: University of Maryland Press.

Sacks, E. (2017). Moses Mendelssohn's Living Script: Philosophy, Practice, History, Judaism. Bloomington, & Indianapolis: Indiana UP.

Schweid, E. (2011). History of Modern Jewish Religious Philosophy. Volume 1: The Period of the Enlightenment. Leiden: Brill. https://doi.org/10.1163/ej.9789004207332.i-362

Schweid, E. (2015). History of Modern Jewish Religious Philosophy. Volume 2: The Birth of Jewish Historical Studies and the Modern Jewish Religious Movements. Leiden: Brill.

Septimus, B. (1982) Hispano-Jewish Culture in Transition: The Career and Controversies of Ramah. Cambridge, MA.: Harvard UP.

Septimus, B. (1983). Nahmanides and the Andalusian Tradition. In I. Twersky (Ed.). Rabbi Moses Nahmanides (Ramban): Explorations in His Religious and Literary Virtuosity (pp. 11-34). Cambridge, MA.: Harvard UP.

Sorkin, D. (1991) Transformation of German Jewry. Oxford: Oxford UP.

Sorkin, D. (1996). Moses Mendelssohn and the Religious Enlightenment. Berkeley: University of California Press.

Sorkin, D. (1999). The Mendelssohn Myth and its Method. New German Critique, 77, 7-28. https://doi.org/10.2307/488519

Sorkin, D. (2004). Early Haskalah. In D. Sorkin, & S. Feiner (Eds.). New perspectives on the Haskalah (pp. 9-26). London: Littman Library of Jewish Civilization.

Sorkin, D. (2008). The Religious Enlightenment: Protestants, Jews and Catholics from London to Vienna. Princeton: Princeton UP

Strauss, L. (1997). Jewish Philosophy and the Crisis of Modernity: Essays and Lectures in Modern Jewish Thought. (K. H. Green, Ed.). Albany: State University of New York Press.

Vogt, W. (2005). Moses Mendelssohns Beschreibung der Wirlichkeit menschlichen Erkennens. Wuerzburg: Königshausen und Neumann.

Withers, Ch. W. J. (2007). Placing the Enlightenment: Thinking Geographically about the Age of Reason. Chicago: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226904078.001.0001

Yaffe, M. D. (Ed.). (2012). Leo Strauss on Moses Mendelssohn. Chicago: University Of Chicago Press.