Вильгельм Виндельбанд: история как органон и составная часть фи-лософии

Sergii Secundant

doi:10.22240/sent37.02.062

Автор(и)

Sergii Secundant Одеський національний університет ім. І. Мечнікова http://orcid.org/0000-0001-6724-4956

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent37.02.062

Ключові слова:

Гегель, Х. Вольф, К. Л. Рейнгольд, психологізм, історичний релятивізм, історія філософії як наука, філософська освіта

Анотація

У статті проаналізовано погляди Вільгельма Виндельбанда на різні аспекти проблеми відношення філософії до своєї історії. Вихідним пунктом і стрижнем дослідження є стаття Виндельбанда «Історія філософії», опублікована 1905 року. Провідним мотивом дослідження є ідея історії філософії як органону і складової частини філософії. Автор в критичному ключі розглядає Віндельбандове тлумачення (1) історико-філософської концепції Гегеля, (2) питання про витоки інтересу філософів до історії філософії, (3) проблеми становлення історії філософії як науки. Автор визначає ту в цілому важливу роль, яку Виндельбанд, попри наявні звинувачення в тенденційності, зіграв у розвитку історії філософії як науки. Головну заслугу Віндельбанда автор бачить у критиці психологізму й історичного релятивізму, а також в обґрунтуванні визначальної ролі історії філософії в освіті взагалі й у філософській освіті зокрема.

Біографія автора

Sergii Secundant, Одеський національний університет ім. І. Мечнікова

д. філос. н., завідувач кафедри філософії та основ загальногуманітарного знання

Посилання

Albrecht, M. (2011). Einleitung. In M. Albrecht (Hrsg.), Aufklärung. Bd. 23. Die Natürliche Theologie bei Christian Wolff (S. 229-246). Hamburg: Meiner.

Brucker, J. (1743). Historia critica philosophiae (T. 4.1). Lipsiae: Weidemann & Reichius.

Fulda, H. F. (1999). Philosophiehistorie als Selbsterkenntnis der Vernunft. Warum und wie wir Philosophiegeschichte studieren sollten Originalveröffentlichung. In W. Carl (Hrsg.), Wahrheit und Geschichte. Ein Kolloquium zu Ehren des 60. Geburtstages von Lorenz Krüger (S. 17-38). Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Hegel, G. W. F. (1932). Lectures on the History of Philosophy. [In Russian]. In G. W. F. Hegel, Works (Vol. IX, Part. 1). Moscow: Partiynoe izdatelstvo.

Hegel, G. W. F. (1971). Vorlesungen über die Geschichte der Philosophie (Bd. 1). Leipzig: Rec-lam.

Hegel, G. W. F. (1995). Philosophie der Weltgeschichte. In G. W. F. Hegel, Gesammelte Werke, Bd.18: Vorlesungsmanuskripte II (1816-1831). (W. Jaeschke, Hrsg.). Hamburg: Meiner.

Heumann, Ch. A. (1715). Einleitung zur Historia philosophica. Acta philosophorum, 1(1), 1-103.

Krijnen, Ch. (2017). Natur versus Freiheit? Zu Hegels logischen Überwindung eines wirkungs-mächtigen Gegensatzes. In S. Josifoviċ, & A. Kok (Hrsg.), Der „innere Gerichtshof“ der Vernunft. Normativität, Rationalität und Gewissen in der Philosophie Immanuel Kants und im Deutschen Idealismus (S. 170-188). Leiden, & Boston: Brill.

Krug, W. T. (1819). Fundamentalphilosophie oder urwissenschaftliche Grundlehre. Züllichau, & Freistadt: Darnmann.

Krug, W. T. (1825). Logik oder Denklehre. Königsberg: August Wilhelm Unzer.

Krug, W. T. (1832). Allgemeines Handwörterbuch der philosophischen Wissenschaften nebst ihrer Literatur und Geschichte (1. Band. A bis E). Leipzig: F.A. Brockhaus.

Ludovici, K. G. (1736). Kurtzer Entwurff einer vollständigen Historie der Wolffischen Philoso-phie. Leipzig: Löwe.

Ludovici, K. G. (1737). Ausführlicher Entwurff einer vollständigen Historie der Leibnitzischen Philosophie (Bde. 1-2). Leipzig: Löwe.

Ludovici, K. G. (1737-1738). Sammlung und Auszüge der sämmtlichen Streitschrifften wegen der Wolffischen Philosophie (Bde. 1-2). Leipzig: Born.

Ludovici, K. G. (1738). Neueste Merckwürdigkeiten der Leibnitzisch-Wolffischen Weltweisheit. Frankfurt a. M., & Leipzig.

Reinhold, K. L. (2014). Briefe über die Kantische Philosophie (Bd. 1). Leipzig: Georg Joachim Göschen, & De Gruyter (reprint). https://doi.org/10.1515/9783111432168

Rosenkranz, K. (1870). Hegel als deutscher Nationalphilosoph. Leipzig: Dunker & Humbolt.

Schwegler, A. (1897). Geschichte der Philosophie. Stuttgart: Carl Conradi.

Tiedemann, D. (1791). Geist der speculativen Philosophie (Bd. 1). Marburg: Neue Akademische Buchhandlung.

Trendelenburg, A. (1846). Historische Beiträge zur Philosophie. Bd.1. Geschichte der Katego-rienlehre. Berlin: Bethge.

Windelband, W. (1905). Geschichte der Philosophie. In W. Windelband (Hrsg.), Die Philosophie im Beginn des zwanzigsten Jahrhunderts. Festschrift für Kuno Fischer (S. 175-199). Hei-delberg: Winter.

Windelband, W. (1909). Die Philosophie im deutschen Geistesleben des XIX. Jahrhunderts: fünf Vorlesungen. Tübingen: Mohr.

Windelband, W. (1910). Die Erneuerung des Hegelianismus. Festrede in der Heidelberger Aka-demie der Wissenschaften. Heidelberg: Carl Winter.

Windelband, W. (1924). Präludien. Aufsätze und Reden zur Philosophie und ihrer Geschichte (Bd. 1). Tübingen: Mohr.

Wolff, Ch. (2011). De differentia intellectus systematici et non systematici. In M. Albrecht (Hrsg.), Aufklärung. Bd. 23. Die Natürliche Theologie bei Christian Wolff (S. 229-302). Hamburg: Meiner.