Індійська філософія й уявлення про звільнення (мокшу) у «Манава-дгарма-шастрі»
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent36.02.117Ключові слова:
мокша (звільнення), «Манава-дгарма-шастра», сотеріологія, дживан-мукті, відега-муктіАнотація
У статті аналізується поняття «звільнення» (mokṣa) в «Манава-дгарма-шастрі» (далі МДШ), зокрема в її шостому розділі (шлоки 35, 36, 37, 40, 44, 58, 78, 81). Хоча цей твір не є філософським, автор доводить його значущість для історико-філософських досліджень. Спираючись на дослідницьку методологію, розроблену свого часу Віленом Горським, автор стверджує, що МДШ (1) містить перший в індійській традиції, хоч і стислий, проте змістовно чіткий, а не афористичний (або метафоричний) текст, присвячений поняттю мокша; (2) у ньому фактично наводиться опис станів звільненого за життя (дживан-мукті) і після життя (відега-мукті), хоча самі ці терміни ще не вживаються; (3) властивий йому опис остаточного звільнення радше засвідчує недвоїсте розуміння трансцендентного стану, бо звільнений перебуває у Брагмані. Надалі вчення про мокшу з МДШ, що могло згодом виявитися значущим для індійської філософської традиції, зіставлено з першими індійськими філософськими текстами («Брагма-», «Ньяя-» і «Вайшешика-сутрами»), які теж торкаються проблеми звільнення. У результаті виявлено, що уявлення про мокшу найповніше викладено не в зазначених сутрах, а саме в МДШ.Посилання
Primary sources
Bühler, G. (Trans.). (1993). The Laws of Manu. Delhi: Motilal Banarsidass.
Gotama. (1913). The Nyāya Sutras of Gotama. (M. S. Ch. Vidyābhuṣana, Trans.). Allahabad: Sudhindranātha Vasu.
Ilyin, G. F. (Ed.). (1992). Laws of Manu. [In Russian]. Moscow: Nauka, & Ladomir.
Jolly, J. (Ed.). (1887). Mānava Dharma-Śāstra. The Code of Manu. London: Tübner.
Kaṇāda. (2003). Vaiśeṣika Sūtra of Kaṇāda. (D. Chakrabarty, Ed.). New Delhi: Printworld.
Lysenko, V. G. (Ed.). (2005). Prasastapada. Collection of characteristics of categories (“Padar-tha-dharma-sangraha”). [In Russian]. Moscow: Vostochnaya literatura.
Olivelle, P. (2005). Manu’s Code of Law. A Critical Edition and Translation of the Mānava-Dharmaśāstra. New York: Oxford UP.
Radhakrishnan, S. (1960). The Brahma Sūtra. The Philosophy of Spiritual Life. London: Allen & Unwin.
Radhakrishnan, S. (Trans.). (1953). The Principal Upaniṣads. London: George Allen & Unwin.
Sathaye, A. (Ed.). (2011, July 16). Amarakosha or Namalinganushasanam. Thesaurus (Ch. 1). Retrieved June 10, 2017 from Sanskrit Documents website: http://sanskritdocuments.org/doc_z_misc_major_works/amarfin1.pdf
Thibaut, G. (Trans.). (1994). The Vedānta-Sūtras with the commentary by Sankarâkârya (Vol. II). Delhi, & Madras: Motilal Banarsidass.
Thibaut, G. (Trans.). (1996). The Vedānta-Sūtras with the commentary by Rāmānuga (Vol. III). Delhi, & Madras: Motilal Banarsidass.
Thibaut, G. (Trans.). (1998). The Vedānta-Sūtras with the commentary by Sankarâkârya (Vol. I). Delhi, & Madras: Motilal Banarsidass.
Research, reference and encyclopaedic editions
Banerji, S. C. (1999). A Brief History of Dharmaśāstra. New Delhi: Abhinav Publications.
Betty, S. (2010). Dvaita, Advaita, and Viśiṣṭādvaita: Contrasting Views of Mokṣa. Asian Philoso-phy, 20(2), 215-224. https://doi.org/10.1080/09552367.2010.484955
Bhatt, S. R. (1976). The Concept of Moksa: An Analysis. Philosophy and Phenomenological Re-search, 36(4), 564-570. https://doi.org/10.2307/2106874
Bhatt, S. R. (1997). Nyāya-Vaiśeṣika. In B. Carr, & I. Mahalingam (Eds.), Companion Encyclope-dia of Asian Philosophy (pp. 132-154). London, & New York: Routledge.
Bhattacharyya, P. (1996). Conceptualizations in the Manusmṛti. New Delhi: Manjhar.
Buitenen, J. A. B. Van. (1957). Dharma and Mokṣa. Philosophy East and West, 7(1-2), 33-40. https://doi.org/10.2307/1396832
Burley, M. (2004). ‘Aloneness’ and the Problem of Realism in Classical Sāṃkya and Yoga. Asian Philosophy, 14(3), 223-238. https://doi.org/10.1080/1463136042000270588
Burnell, A. C. (1995). The Ordinances of Manu. Translated from the Sanskrit. New Delhi: Mun-shiram Manoharlal.
Datta, D. (1888). Moksha, or Vedántic Release. Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, 20(4), 513-539. https://doi.org/10.1017/S0035869X00020335
Fort, A. O. (1994). Going or Knowing? The Development of the Idea of Living Liberation in the Upaniṣads. Journal of Indian Philosophy, 22, 379-390. https://doi.org/10.1007/BF01095224
Fort, A. O. (1998). Jīvanmukti in Transformation. Embodied Liberation in Advaita and Neo-Vedanta. New York: State University of New York.
Fort, A. O., & Mumme, P. Y. (Eds.). (1996). Living Liberation in Hindu Thought. Albany: State University of New York Press.
Framarin, Ch. (2009). The Problem with Pretending: Rāmānuja’s Arguments Against Jīvanmukti. Journal of Indian Philosophy, 37, 399-414. https://doi.org/10.1007/s10781-008-9058-4
Gorsky, V. (2001). Philosophy in Ukrainian culture. [In Ukrainian]. Kyiv: Center of Practical Phi-losophy.
Heimann, B. (1951). The Significance of Prefixes in Sanskrit Philosophical Terminology. [London]: The Royal Asiatic Society.
Ilyin, G. F. (1992). Preface. In G. F. Ilyin (Ed.), Laws of Manu. [In Russian]. Moscow: Nauka, & Ladomir.
Ingalls, D. H. H. (1957). Dharma and Mokṣa. Philosophy East and West, 7(1-2), 41-48. https://doi.org/10.2307/1396833
Jacob, G. A. (1963). Upanishad Vakya Kosha. A Concordance to the Principal Upanishads and Bhagavadītā. Delhi-Varanasi-Patna: Motilal Banarsidass.
Kane, P. V. (1953). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. IV). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Kane, P. V. (1975). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. I, Part II). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Kane, P. V. (1977). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. V, Part II). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Kane, P. V. (1990). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. I, Part I). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Klostermaier, K. (1985). Mokṣa and Critical Theory. Philosophy East and West, 35(1), 61-71. https://doi.org/10.2307/1398681
Krishan, Y. (1988). Evolution of the Ideal of Mokṣa or Nirvāṇa in Indian Religions. Annals of the Bhandarkar Oriental Research Institute, 69(1-4), 195-204.
Lad, A. K. (1967). A Comparative Study of the Concept of Liberation in Indian Philosophy. Burhanpur: Girdharlal Keshavdas.
Mani, B. N. (1989). Laws of Dharmaśastras. New Delhi: Nawrang.
Mehta, V. R. (2013). Foundations of Indian Political Thought (From Manu to the Present Day). New Delhi: Manohar.
Monier-Williams, M. A. (1899). Sanskrit-English Dictionary. Retrieved June 19, 2017 from Co-logne Digital Sanskrit Dictionaries website: http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWScan/2014/web/webtc/indexcaller.php
Nakamura, H. (1990). A History of Early Vedanta Philosophy (Part I). Delhi: Motilal Banarsidass.
Oberhammer, G. (1994). La délivrance, dés cette vie: Jīvanmukti (Publications de l'Institut de civilisation indienne). Paris: De Bokkard.
Olivelle, P. (1993). The Aśrama System. The History and Hermeneutics of a Religious Institution. New York-Oxford: Oxford UP.
Olivelle, P. (2005). Introduction. In P. Olivelle (Ed.). Manu’s Code of Law. A Critical Edition and Translation of the Mānava-Dharmaśāstra (pp. 3-70). New York: Oxford UP.
Pakhomov, S. V. (2011). The semantics of the verbal root muc and the problem of spiritual liberation in the Vedic Upanishads. [In Russian]. In Ya. V. Vasilkov (Ed.), The Zografian Collection (Iss. 2, pp. 5-19). St. Petersburg: MAE RAS.
Potter, K. (1958). Dharma and Mokṣa from a Conversational Point of View. Philosophy East and West, 8(1-2), 49-63. https://doi.org/10.2307/1397421
Potter, K. (2006). Indian Philosophy. In D. M. Borchert (Ed.), Encyclopedia of Philosophy (Vol. 4, pp. 623-634). Detroit, [etc.]: Thomson Gale.
Potter, K. (Ed.). (1995). Encyclopedia of Indian Philosophies. Vol. II: Indian Metaphysics and Epis-temology: the Tradition of Nyāya-Vaiśeṣika. Delhi: Motilal Banarsidass.
Prasad, R. (1971). The Consept of Mokṣa. International Phenomenological Society, 31(3), 381-393.
Radhakrishnan, S. (1948). Indian Philosophy (Vol. I). London: Allen & Unwin.
Sastri, G. (1984). Sanskrit Literature. Delhi: Motilal Banarsidass.
Sharma, A. (1999). Jīvanmukti in Neo-Hinduism: the case of Ramaṇa Maharṣi. Asian Philosophy, 9(2), 93-105. https://doi.org/10.1080/09552369908575492
Shokhin, V. K. (1997). Notes. [In Russian]. In V. K. Shokhin (Ed.), Sutras of the Sankhya philosophy: “Tattva-samasa”, “Krama dipika”, “Sankhya-sutra”, “Sankhya-sutra-vritti” (pp. 113-127). Moscow: Ladomir, & Janus-K.
Shokhin, V. K. (2001). Purushartha. [In Russian]. In V. S. Stepin (Ed.), New Philosophical Encyclopedia (Vol. 3, p. 389). Moscow: Mysl,
Slaje, W. (2000). Liberation from Intentionality and Involvement on the concept of Jīvanmukti ac-cording to the Mokṣopāya. Journal of Indian Philosophy, 28, 171-194. https://doi.org/10.1023/A:1004742001659
Smirnov, B. L. (1968). Nirvana, kaivalya, moksha in the philosophical texts of the Mahabharata. [In Russian]. Proceedings of the Buryat Institute of Social Sciences, BF SD AS USSR, 3, 14-21.
Valiaveetil, Ch. (1980). Liberated life. Madurai: Arul Anandar College.
White, D. (1959-1960). Mokṣa as Value and Experience. Philosophy East and West, 9(3-4), 145-161. https://doi.org/10.2307/1397095
Bühler, G. (Trans.). (1993). The Laws of Manu. Delhi: Motilal Banarsidass.
Gotama. (1913). The Nyāya Sutras of Gotama. (M. S. Ch. Vidyābhuṣana, Trans.). Allahabad: Sudhindranātha Vasu.
Ilyin, G. F. (Ed.). (1992). Laws of Manu. [In Russian]. Moscow: Nauka, & Ladomir.
Jolly, J. (Ed.). (1887). Mānava Dharma-Śāstra. The Code of Manu. London: Tübner.
Kaṇāda. (2003). Vaiśeṣika Sūtra of Kaṇāda. (D. Chakrabarty, Ed.). New Delhi: Printworld.
Lysenko, V. G. (Ed.). (2005). Prasastapada. Collection of characteristics of categories (“Padar-tha-dharma-sangraha”). [In Russian]. Moscow: Vostochnaya literatura.
Olivelle, P. (2005). Manu’s Code of Law. A Critical Edition and Translation of the Mānava-Dharmaśāstra. New York: Oxford UP.
Radhakrishnan, S. (1960). The Brahma Sūtra. The Philosophy of Spiritual Life. London: Allen & Unwin.
Radhakrishnan, S. (Trans.). (1953). The Principal Upaniṣads. London: George Allen & Unwin.
Sathaye, A. (Ed.). (2011, July 16). Amarakosha or Namalinganushasanam. Thesaurus (Ch. 1). Retrieved June 10, 2017 from Sanskrit Documents website: http://sanskritdocuments.org/doc_z_misc_major_works/amarfin1.pdf
Thibaut, G. (Trans.). (1994). The Vedānta-Sūtras with the commentary by Sankarâkârya (Vol. II). Delhi, & Madras: Motilal Banarsidass.
Thibaut, G. (Trans.). (1996). The Vedānta-Sūtras with the commentary by Rāmānuga (Vol. III). Delhi, & Madras: Motilal Banarsidass.
Thibaut, G. (Trans.). (1998). The Vedānta-Sūtras with the commentary by Sankarâkârya (Vol. I). Delhi, & Madras: Motilal Banarsidass.
Research, reference and encyclopaedic editions
Banerji, S. C. (1999). A Brief History of Dharmaśāstra. New Delhi: Abhinav Publications.
Betty, S. (2010). Dvaita, Advaita, and Viśiṣṭādvaita: Contrasting Views of Mokṣa. Asian Philoso-phy, 20(2), 215-224. https://doi.org/10.1080/09552367.2010.484955
Bhatt, S. R. (1976). The Concept of Moksa: An Analysis. Philosophy and Phenomenological Re-search, 36(4), 564-570. https://doi.org/10.2307/2106874
Bhatt, S. R. (1997). Nyāya-Vaiśeṣika. In B. Carr, & I. Mahalingam (Eds.), Companion Encyclope-dia of Asian Philosophy (pp. 132-154). London, & New York: Routledge.
Bhattacharyya, P. (1996). Conceptualizations in the Manusmṛti. New Delhi: Manjhar.
Buitenen, J. A. B. Van. (1957). Dharma and Mokṣa. Philosophy East and West, 7(1-2), 33-40. https://doi.org/10.2307/1396832
Burley, M. (2004). ‘Aloneness’ and the Problem of Realism in Classical Sāṃkya and Yoga. Asian Philosophy, 14(3), 223-238. https://doi.org/10.1080/1463136042000270588
Burnell, A. C. (1995). The Ordinances of Manu. Translated from the Sanskrit. New Delhi: Mun-shiram Manoharlal.
Datta, D. (1888). Moksha, or Vedántic Release. Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, 20(4), 513-539. https://doi.org/10.1017/S0035869X00020335
Fort, A. O. (1994). Going or Knowing? The Development of the Idea of Living Liberation in the Upaniṣads. Journal of Indian Philosophy, 22, 379-390. https://doi.org/10.1007/BF01095224
Fort, A. O. (1998). Jīvanmukti in Transformation. Embodied Liberation in Advaita and Neo-Vedanta. New York: State University of New York.
Fort, A. O., & Mumme, P. Y. (Eds.). (1996). Living Liberation in Hindu Thought. Albany: State University of New York Press.
Framarin, Ch. (2009). The Problem with Pretending: Rāmānuja’s Arguments Against Jīvanmukti. Journal of Indian Philosophy, 37, 399-414. https://doi.org/10.1007/s10781-008-9058-4
Gorsky, V. (2001). Philosophy in Ukrainian culture. [In Ukrainian]. Kyiv: Center of Practical Phi-losophy.
Heimann, B. (1951). The Significance of Prefixes in Sanskrit Philosophical Terminology. [London]: The Royal Asiatic Society.
Ilyin, G. F. (1992). Preface. In G. F. Ilyin (Ed.), Laws of Manu. [In Russian]. Moscow: Nauka, & Ladomir.
Ingalls, D. H. H. (1957). Dharma and Mokṣa. Philosophy East and West, 7(1-2), 41-48. https://doi.org/10.2307/1396833
Jacob, G. A. (1963). Upanishad Vakya Kosha. A Concordance to the Principal Upanishads and Bhagavadītā. Delhi-Varanasi-Patna: Motilal Banarsidass.
Kane, P. V. (1953). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. IV). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Kane, P. V. (1975). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. I, Part II). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Kane, P. V. (1977). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. V, Part II). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Kane, P. V. (1990). History of Dharmaśāstra (Ancient and Medieval Religious and Civil Law in India) (Vol. I, Part I). Poona: Bhandarkal Oriental Research Institute.
Klostermaier, K. (1985). Mokṣa and Critical Theory. Philosophy East and West, 35(1), 61-71. https://doi.org/10.2307/1398681
Krishan, Y. (1988). Evolution of the Ideal of Mokṣa or Nirvāṇa in Indian Religions. Annals of the Bhandarkar Oriental Research Institute, 69(1-4), 195-204.
Lad, A. K. (1967). A Comparative Study of the Concept of Liberation in Indian Philosophy. Burhanpur: Girdharlal Keshavdas.
Mani, B. N. (1989). Laws of Dharmaśastras. New Delhi: Nawrang.
Mehta, V. R. (2013). Foundations of Indian Political Thought (From Manu to the Present Day). New Delhi: Manohar.
Monier-Williams, M. A. (1899). Sanskrit-English Dictionary. Retrieved June 19, 2017 from Co-logne Digital Sanskrit Dictionaries website: http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWScan/2014/web/webtc/indexcaller.php
Nakamura, H. (1990). A History of Early Vedanta Philosophy (Part I). Delhi: Motilal Banarsidass.
Oberhammer, G. (1994). La délivrance, dés cette vie: Jīvanmukti (Publications de l'Institut de civilisation indienne). Paris: De Bokkard.
Olivelle, P. (1993). The Aśrama System. The History and Hermeneutics of a Religious Institution. New York-Oxford: Oxford UP.
Olivelle, P. (2005). Introduction. In P. Olivelle (Ed.). Manu’s Code of Law. A Critical Edition and Translation of the Mānava-Dharmaśāstra (pp. 3-70). New York: Oxford UP.
Pakhomov, S. V. (2011). The semantics of the verbal root muc and the problem of spiritual liberation in the Vedic Upanishads. [In Russian]. In Ya. V. Vasilkov (Ed.), The Zografian Collection (Iss. 2, pp. 5-19). St. Petersburg: MAE RAS.
Potter, K. (1958). Dharma and Mokṣa from a Conversational Point of View. Philosophy East and West, 8(1-2), 49-63. https://doi.org/10.2307/1397421
Potter, K. (2006). Indian Philosophy. In D. M. Borchert (Ed.), Encyclopedia of Philosophy (Vol. 4, pp. 623-634). Detroit, [etc.]: Thomson Gale.
Potter, K. (Ed.). (1995). Encyclopedia of Indian Philosophies. Vol. II: Indian Metaphysics and Epis-temology: the Tradition of Nyāya-Vaiśeṣika. Delhi: Motilal Banarsidass.
Prasad, R. (1971). The Consept of Mokṣa. International Phenomenological Society, 31(3), 381-393.
Radhakrishnan, S. (1948). Indian Philosophy (Vol. I). London: Allen & Unwin.
Sastri, G. (1984). Sanskrit Literature. Delhi: Motilal Banarsidass.
Sharma, A. (1999). Jīvanmukti in Neo-Hinduism: the case of Ramaṇa Maharṣi. Asian Philosophy, 9(2), 93-105. https://doi.org/10.1080/09552369908575492
Shokhin, V. K. (1997). Notes. [In Russian]. In V. K. Shokhin (Ed.), Sutras of the Sankhya philosophy: “Tattva-samasa”, “Krama dipika”, “Sankhya-sutra”, “Sankhya-sutra-vritti” (pp. 113-127). Moscow: Ladomir, & Janus-K.
Shokhin, V. K. (2001). Purushartha. [In Russian]. In V. S. Stepin (Ed.), New Philosophical Encyclopedia (Vol. 3, p. 389). Moscow: Mysl,
Slaje, W. (2000). Liberation from Intentionality and Involvement on the concept of Jīvanmukti ac-cording to the Mokṣopāya. Journal of Indian Philosophy, 28, 171-194. https://doi.org/10.1023/A:1004742001659
Smirnov, B. L. (1968). Nirvana, kaivalya, moksha in the philosophical texts of the Mahabharata. [In Russian]. Proceedings of the Buryat Institute of Social Sciences, BF SD AS USSR, 3, 14-21.
Valiaveetil, Ch. (1980). Liberated life. Madurai: Arul Anandar College.
White, D. (1959-1960). Mokṣa as Value and Experience. Philosophy East and West, 9(3-4), 145-161. https://doi.org/10.2307/1397095
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 466
Переглядів анотації: 804
Опубліковано
2017-12-16
Як цитувати
Zavhorodnii, Y. (2017). Індійська філософія й уявлення про звільнення (мокшу) у «Манава-дгарма-шастрі». Sententiae, 36(2), 117–132. https://doi.org/10.22240/sent36.02.117
Номер
Розділ
ПЕРЕКЛАДИ: ДОДАТОК
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
