МОЄ ЖИВЕ ТІЛО ЧИ ТІЛО ЯК ОРГАНІЗМ? РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ДЕКАРТОМ ТА ГУСЕРЛЕМ
Анотація
В статті піддано критиці Декартове механістичне розуміння тіла і підкреслено переваги феноменологічної інтерпретації тілесного як мосту між «я» та «іншим». ЛІТЕРАТУРА 1. Гусерль Эдмунд Картезианские размышления. / Гусерль Эдмунд. - Санкт-Петербург: Наука; Ювента, 1998. 2. Декарт Рене Первоначала философии / Декарт Рене // Сочинения в 2 т. Т.1. М.: Мысль, 1989. – С. 297-422 3. Декарт Рене Размышления о первой философии, в коих доказывается существование Бога и различие между человеческой душой и телом / Декарт Рене // Сочинения в 2 т. Т. 2. М.: Мысль, 1994. – С. 3-72 4. Платон Кратил / Платон // Собрание сочинений в 4 т. Т.1. М.: Мысль, 1990. – С. 613 - 681 5. Платон Тимей / Платон // Собрание сочинений в 4 т. Т.3. М.: Мысль, 1994. – С. 421-500 6. Фома Аквинский Сумма теологии / Фома Аквинский // Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир – эпоха Просвещения. Москва: Издательство политической литературы, 1991. – С. 172-187 7. Dodd J. Idealism and corporeity. An Essay on the Problem of the Body in Husserl’s Phenomenology. Kluwer Academic Publishers / Dodd J. 1997.##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 119
Переглядів анотації: 223
Опубліковано
2008-06-16
Як цитувати
Plushcheva, M. (2008). МОЄ ЖИВЕ ТІЛО ЧИ ТІЛО ЯК ОРГАНІЗМ? РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ДЕКАРТОМ ТА ГУСЕРЛЕМ. Sententiae, 18(2), 181–188. вилучено із https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/3
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).