К’єркеґорове поняття естетики та Александер Ґотліб Баумґартен
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent34.01.124Ключові слова:
Сьорен К’єркеґор, Александер Баумґартен, естетика, чуттєвість, чуттєве пізнання, мистецтво, красаАнотація
У статті розглядається проблема відношення К’єркеґорової естетичної концепції до первісного проекту естетики Баумґартена. Я показую, що К’єркеґорова естетична концепція не була інспірована Баумґартеном. З одного боку, К’єркеґор не був знайомий із текстами Баумґартена й міг натрапити (якщо взагалі міг) лише на пізні інтерпретації Баумґартенової естетики як красивої науки чи філософії мистецтва; з іншого, концепція естетичної стадії людського існування не має нічого спільного з Баумґартеновою наукою про чуттєве пізнання. К'єркеґор розуміє естетичне як чуттєве в сенсі чуттєвої безпосередності, яка постає тут як основа для задоволення. Однак ідеться не про задоволення тілесних бажань, а про задоволення, пов'язане зі здатністю розуміти красу та мистецтво. Тож К'єркеґорова інтерпретація естетичного як чуттєвого не виходить з естетики Баумґартена, але, все ж, наче веде до неї. Це зумовлено тим, що Баумґартенів проект естетики не тільки надав поштовху всім процесам у філософії, які носили ім’я естетики, але й (хоч і знехтуваний) лишався для них непомітним далеким тлом. І з цієї перспективи естетична концепція К’єркеґора є цікавою як випадковий непрогнозований натяк на автентичну естетику Баумґартена вже у ХІХ ст.Посилання
Adler, H. (1990). Die Prägnanz des Dunklen: Gnoseologie, Ästhetik, Geschichtsphilosophie bei Johann Gottfried Herder. Hamburg: Meiner.
Adorno, T. (1986). Kierkegaard. Konstruktion des Ästhetischen (2 Aufl.) Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Bahr, P. (2004). Darstellung des Undarstellbaren. Religionstheoretische Studien zum Darstellungsbegriff bei A. G. Baumgarten und I. Kant. Tübingen: Mohr Siebeck.
Baumgarten, A. G. (2007). Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik (Bd. 1-2). Hamburg: Meiner.
Baumgarten, A. G. (1983). Meditationes philosophicae de nonnullis ad poema pertinentibus: lat.-dt. = Philosophische Betrachtungen über einige Bedingungen des Gedichtes (H. Paetzold, Hrsg.). Hamburg: Meiner.
Jothen, P. (2014). Kierkegaard, Aesthetics, and Selfhood. The Art of Subjectivity. Farnham, Surr.: Ashgate.
Haecker,Th. (1913). Sören Kierkegaard und die Philosophie der Innerlichkeit. München: Schreiber.
Hegel, G. W. F. (1989). Vorlesungen über die Ästhetik І. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Hegel, G. W. F. (1986). Vorlesungen über die Geschichte der Philosophie IIІ. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner.
Kant, I. (2009). Kritik der Urteilskraft. Beilage: Erste Einleitung in die Kritik der Urteilskraft (H. F. Klemme, Hrsg.). Hamburg: Meiner.
Kierkegaard, S. (1960). Entweder-Oder (H. Diem, & W. Rest, Hrsg.). Köln, Olten: Jakob Hegner.
Liessmann, K. P. (1991). Ästhetik der Verführung. Kierkegaards Konstruktion der Erotik aus dem Geiste der Kunst. Frankfurt a.M.: Hain.
Mirbach, D. (2007). Einführung zur fragmentarischen Ganzheit von Alexander Gottlieb Baumgar-tens aesthetica (1750/58). In A. G. Baumgarten, Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik (Bd. 1-2, S. XV-LXXX). Hamburg: Meiner.
Paul, J. (1990). Vorschule der Ästhetik. Hamburg: Meiner.
Sander, S. (2009). Einleitung in «Die Permanenz des Ästhetischen». In M. Sachs, S. Sander (Hrsg.), Die Permanenz des Ästhetischen (S. 9-11). Wiesbaden: VS.
Schulz, H. (2014). Aneignung und Reflexion. II Studien zur Philosophie und Theologie Søren Kierkegaards. Berlin, & Boston: De Gruyter.
Sløk, J. (1990). Christentum mit Leidenschaft: Ein Weg-Weiser zur Gedankenwelt Søren Kierkegaards. München: Kaiser.
Solger, K. W. F. (1829). Solger’s Vorlesungen über Aesthetik. Leipzig: Brockhaus.
Vetter, H. (1979). Stadien der Existenz: Eine Untersuchung zum Existenzbegriff Sören Kierkegaards. Wien: Herder.
Welsch, W. (1996). Ästhetische Grundzüge im gegenwärtigen Denken. In W. Welsch, Grenzgänge der Ästhetik (S. 62-105). Stuttgart: Reclam.
Ziolkowski, E. J. (1992). Kierkegaard’s concept of the aesthetic: a semantic leap from Baumgarten. Journal of literature and Theology, 6(1), 33-46. https://doi.org/10.1093/litthe/6.1.33
Ziolkowski, E. J. (2011). The Literary Kierkegaard. Evanston, Ill.: Northwestern UP.
Adorno, T. (1986). Kierkegaard. Konstruktion des Ästhetischen (2 Aufl.) Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Bahr, P. (2004). Darstellung des Undarstellbaren. Religionstheoretische Studien zum Darstellungsbegriff bei A. G. Baumgarten und I. Kant. Tübingen: Mohr Siebeck.
Baumgarten, A. G. (2007). Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik (Bd. 1-2). Hamburg: Meiner.
Baumgarten, A. G. (1983). Meditationes philosophicae de nonnullis ad poema pertinentibus: lat.-dt. = Philosophische Betrachtungen über einige Bedingungen des Gedichtes (H. Paetzold, Hrsg.). Hamburg: Meiner.
Jothen, P. (2014). Kierkegaard, Aesthetics, and Selfhood. The Art of Subjectivity. Farnham, Surr.: Ashgate.
Haecker,Th. (1913). Sören Kierkegaard und die Philosophie der Innerlichkeit. München: Schreiber.
Hegel, G. W. F. (1989). Vorlesungen über die Ästhetik І. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Hegel, G. W. F. (1986). Vorlesungen über die Geschichte der Philosophie IIІ. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner.
Kant, I. (2009). Kritik der Urteilskraft. Beilage: Erste Einleitung in die Kritik der Urteilskraft (H. F. Klemme, Hrsg.). Hamburg: Meiner.
Kierkegaard, S. (1960). Entweder-Oder (H. Diem, & W. Rest, Hrsg.). Köln, Olten: Jakob Hegner.
Liessmann, K. P. (1991). Ästhetik der Verführung. Kierkegaards Konstruktion der Erotik aus dem Geiste der Kunst. Frankfurt a.M.: Hain.
Mirbach, D. (2007). Einführung zur fragmentarischen Ganzheit von Alexander Gottlieb Baumgar-tens aesthetica (1750/58). In A. G. Baumgarten, Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik (Bd. 1-2, S. XV-LXXX). Hamburg: Meiner.
Paul, J. (1990). Vorschule der Ästhetik. Hamburg: Meiner.
Sander, S. (2009). Einleitung in «Die Permanenz des Ästhetischen». In M. Sachs, S. Sander (Hrsg.), Die Permanenz des Ästhetischen (S. 9-11). Wiesbaden: VS.
Schulz, H. (2014). Aneignung und Reflexion. II Studien zur Philosophie und Theologie Søren Kierkegaards. Berlin, & Boston: De Gruyter.
Sløk, J. (1990). Christentum mit Leidenschaft: Ein Weg-Weiser zur Gedankenwelt Søren Kierkegaards. München: Kaiser.
Solger, K. W. F. (1829). Solger’s Vorlesungen über Aesthetik. Leipzig: Brockhaus.
Vetter, H. (1979). Stadien der Existenz: Eine Untersuchung zum Existenzbegriff Sören Kierkegaards. Wien: Herder.
Welsch, W. (1996). Ästhetische Grundzüge im gegenwärtigen Denken. In W. Welsch, Grenzgänge der Ästhetik (S. 62-105). Stuttgart: Reclam.
Ziolkowski, E. J. (1992). Kierkegaard’s concept of the aesthetic: a semantic leap from Baumgarten. Journal of literature and Theology, 6(1), 33-46. https://doi.org/10.1093/litthe/6.1.33
Ziolkowski, E. J. (2011). The Literary Kierkegaard. Evanston, Ill.: Northwestern UP.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 351
Переглядів анотації: 551
Опубліковано
2016-06-16
Як цитувати
Pasitschnyk, I. (2016). К’єркеґорове поняття естетики та Александер Ґотліб Баумґартен. Sententiae, 34(1), 124–131. https://doi.org/10.22240/sent34.01.124
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
