Томістська неперекладність: концептуальний аналіз вчення Томи Аквінського про переісточення

Анотація

Статтю присвячено вченню про переісточення (транссубстанціацію) чи євхаристичну зміну, сформульованому Томою Аквінським у Сумі теології III, Питання 75, на тлі подвійного концептуального (християнсько-релігійного й аристотелівського філософського) і подвійного лінгвістичного (латинського й перекладеного грецького) контекстів. Зазначене вчення розглядається й аналізується як філософсько-богословська теорія, яку можна пояснити й оцінити за допомогою концепції «філософських неперекладностей», нещодавно презентованої прихильниками «перекладацького повороту» (translational turn) у континентальній філософії. На основі ретельного аналізу Аквінатового тексту автор стверджує, що поняття переісточення слід ідентифікувати саме як концептуальну неперекладність.

Термин «неперекладність» означає тут унікальну реінтерпретацію аристотелівської мови буття і зміни, що призводить до появи концептуальної іновації як вмістища певних внутрішніх проблем, але також і потенційно перспективних відкриттів. Використання такого концепту виправдовується тим, що реконцептуалізація низки перипатетичних ідей, здійснена Аквінатом, обертається створенням кількох неперекладних понять, позбавлених повноцінного сенсу поза специфічно томістичним латинським вокабуляром. Попри критику, ці поняття не обов’язково постають як суперечливі, їх, радше, слід визнати томістичними неперекладностями.