Проблема епістемічного статусу правил: Вілфрид Селарс про матеріальні правила висновування

Ivan Ivashchenko

doi:10.22240/sent34.01.006

Автор(и)

Ivan Ivashchenko Університет Мартина Лютера (Гале) http://orcid.org/0000-0002-7146-6831

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent34.01.006

Ключові слова:

матеріальні правила висновування, Міф про дане, епістемічна залежність невиснуваного знання, нередуковність, усунення епістемічної альтернативи, мовність дескриптивних термінів

Анотація

Епістемічний статус нашого доступу до світу завжди становив предмет жвавих дебатів в європейській філософії. У класичній філософії до так званого «мовного повороту» дискусія точилася довкола питання про зв’язок поняттєвих і чуттєвих складових нашого епістемічного світостосунку. Осердя цієї розгалуженої проблеми можна спробувати переформулювати з огляду на «мовний поворот» у філософії як питання про зв’язок семантичних і синтаксичних правил нашого епістемічного орієнтування у світі. Чи можемо ми на підставі самих синтаксичних правил, які лише устосовують один до одного логічні терміни, висловлюватися про певний емпіричний стан справ, чи ми також потребуємо для цього семантичних правил, які пов’язують формальний синтаксис нашого епістемічного світостосунку із позамовними характеристиками відповідного стану справ, з яких вони водночас позичають свою значущість?

Підхід Вілфрида Селарса до цієї проблеми становить критичну реакцію на традиційні теорії правил. Суть його критики цих теорій, джерелом яких, на його думку, була Кантова трансцендентальна філософія (що, як на мене, є помилковою тезою), можна узагальнити так: відмінність між синтаксичними й семантичними правилами нашого епістемічного світостосунку ґрунтується на Міфові про дане. У «Висновуванні й значенні» (1953) Селарс розробив теорію матеріальних правил висновування, яка намагається підважити традиційний підхід до проблеми (передусім Карнапову теорію логічного синтаксису мови). Моє основне твердження полягає в тому, що Селарсів арґумент у «ВЗ» пропонує теоретичний шлях уникання Міфу (навіть якщо ця стаття була опублікована раніше за твір «Емпіризм і філософія духу». На мою думку, Селарсів арґумент полягає в трьох ключових кроках: доведенні (1) нередуковності та (2) оперативної нормативності матеріальних правил висновування, а також (3) мовності дескриптивних термінів.

Біографія автора

Ivan Ivashchenko, Університет Мартина Лютера (Гале)

кандидат філософських наук, аспірант I філософського факультету

Посилання

Brandom, R. (1997). Study Guide. In W. Sellars, Empiricism and the Philosophy of Mind (pp. 119-181). Cambridge, Mass.: Harvard UP.

Brandom, R. (2009). Pragmatism, Inferentialism, and Modality in Sellars’ Arguments against Empiricism. In W. A. deVries (Ed.), Empiricism, Perceptual Knowledge, Normativity, and Realism. Essays on Wilfrid Sellars (pp. 33-61). Oxford, & New York: Oxford UP.

Brandom, R. (2015). From Empiricism to Expressivism. Brandom reads Sellars. Cambridge, Mass.: Harvard UP.

Carnap, R. (1934). Logische Syntax der Sprache. Wien: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-25375-5

Carnap, R. (2001). Logical Syntax of Language (A. Smeaton, Trans.). London: Routledge.

DeVries, W. A., & Triplett, T. (2000). Knowledge, Mind, and the Given: reading Wilfrid Sellars’s “Empiricism and the Philosophy of Mind”, including the complete text of Sellars's essay. Indianapolis, In.: Hackett Pub.

McDowell, J. (1996). Mind and World. Cambridge, Mass.: Harvard UP.

McDowell, J. (2009). Why is Sellars’s Essay Called “Empiricism and the Philosophy of Mind?” In W. A. deVries (Ed.), Empiricism, Perceptual Knowledge, Normativity and Realism. Essays on Wilfrid Sellars (pp. 9-32). Oxford, & New York: Oxford UP.

Lewis, C. I. (1923). A Pragmatic Conception of the A Priori. The Journal of Philosophy, 20(7). 169-177. https://doi.org/10.2307/2939833

O’Shea, J. (2007). Wilfrid Sellars. Naturalism with a Normative Turn. Cambridge, UK, & Malden, Mass.: Polity Press.

Sellars, W. (1953a). Inference and Meaning. Mind, 62(247), 313-338. https://doi.org/10.1093/mind/LXII.247.313

Sellars, W. (1953b). Is There a Synthetic a Priori? Philosophy of Science, 20(2), 121-138. https://doi.org/10.1086/287251

Sellars, W. (1997). Empiricism and the Philosophy of Mind. Cambridge, Mass.: Harvard UP.

Sosa, E. (1997). Mythology of the Given. History of Philosophy Quarterly, 14(3), 275-286.

Westphal, K. R. (2010). Kant’s Critique of Pure Reason and Analytic Philosophy, In P. Guyer (Ed.), The Cambridge Companion to Kant’s Critique of Pure Reason (pp. 401-430). Cambridge, UK: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CCOL9780521883863.018