Про мистецтво розрізнення, або про «апорії неотомізму». Реакція на роздуми Юрія Чорноморця

Andrii Baumeister

doi:10.22240/sent31.02.203

Про мистецтво розрізнення, або про «апорії неотомізму». Реакція на роздуми Юрія Чорноморця

Автор(и)

Andrii Baumeister Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського (Київ)

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent31.02.203

Ключові слова:

томізм, Тома Аквінський, феноменологія, інтелектуальна інтуїція, теологія

Анотація

Стаття присвячена спростуванню запропонованої Юрієм Чорноморцем критики томізму як суперечливого та архаїчного філософського підходу. Доведено, (1) що Чорноморцеве знецінення томізму як «сухої раціональності», супротивної «живому досвіду» феноменології, або як раціональної «сліпоти», не знайомої з гострозорим «інтуїтивним убачанням», є суто риторичним і не може розглядатися як раціональний аргумент. (2) Виявлена Ю. Чорноморцем т.зв. «головна апорія томізму» спирається на поверхову інтерпретацію текстів св. Томи, який насправді не заперечував (2а) ані інтуїтивізму, (2b) ані можливості інтелектуаль-ної очевидності, (2с) ані інтуїтивного пізнання; у вченні св. Томи інтуїтивне пі-знання посідає хоч і не центральне, але вельми важливе місце. У статті також показано, що Ю. Чорноморець невиправдано ототожнює (3а) інтелектуальну інтуїцію з феноменологічною настановою, а (3b) томістичний реалізм – з абс-трактним інтелектуалізмом, відірваним від реальних речей, (4) послуговується украй спрощеним розумінням феноменології, (5) змішує перехід від природного до надприродного пізнання з переходом від природної до феноменологічної настанови.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Баумейстер (2012): Баумейстер, А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. Київ: Дух і літера, 2012, 408 с.

Гартман (2003): Гартман, Н. К основоположению онтологии. СПб.: Наука, 2003, 640 с.

Зайферт (2006): Зайферт, Й. Введение. В: Антология реалистической феноменологии. Под редакцией Д. Атласа и В. Куренного. Москва: Институт философии, теологии и исто-рии св. Фомы, 2006, С. 9–54.

Чорноморець (2014): Чорноморець, Ю. Апорії неотомізму. В: Sententiae, вип. XXX, 2014, № 1, С. 182–195.

Weissmahr (1991): Weissmahr, B. Ontologie. Stuttgart: Kohlhammer, 1991, 182 S.

Біографія автора

Andrii Baumeister, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського (Київ)

канд. філос.н., доцент кафедри філософії КНУ;

викладач філософії Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського

Посилання

Baumeister, A. (2012). Thomas Aquinas: An Introduction to thinking. God, life and cognition. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i Litera.

Chornomorets, Y. (2014). Aporias of the neo-Thomism. Reflections on a book Andrii Baumeister. Thomas Aquinas: An Introduction to thinking. God, life and cognition. [In Ukrainian]. Sententiae, XXX(1), 182-195. https://doi.org/10.22240/sent30.01.182

Hartmann, N. (2003). Zur Grundlegung der Ontologie. [In Russian]. Saint Petersburg: Nauka.

Seifert, J. (2006). Introduction. In D. Atlas, & V. Kurennoy (Eds.), An Anthology of realistic phenomenology (pp. 9-54). [In Russian]. Moscow: St. Thomas Institute of Philosophy, Theology and History.

Weissmahr, B. (1991). Ontologie. Stuttgart: Kohlhammer.

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 186

Переглядів анотації: 373

Опубліковано

2014-12-16

Як цитувати

Baumeister, A. (2014). Про мистецтво розрізнення, або про «апорії неотомізму». Реакція на роздуми Юрія Чорноморця. Sententiae, 31(2), 203–210. https://doi.org/10.22240/sent31.02.203

Завантажити посилання

Номер

Том 31 № 2 (2014): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).