АНТИНОМІЇ СВОБОДИ, АБО ТРИ СПОКУСИ ДОСТОЄВСЬКОГО

Анотація

У статті аналізується головна тема творчості Достоєвського – свобода. Дослідники, що звертаються до спадщини Достоєвського, намагаються розглядати той або інший аспект його творчості як більш-менш сталу, закінчену систему. Слідом за російською традицією, вони прагнуть зафіксувати «позитивного» Достоєвського. На думку автора, такого Достоєвського не існує. Російський письменник формулював «прокляті питання» не заради остаточної відповіді на них, а заради самого процесу запитування, що фактично збігається з їхнім «проживанням». Автор вважає, що антиномічність свободи залишає для Достоєвського відкритою проблему вибору між Боголюдиною та Людинобогом; зміст творчості Достоєвського – дослідження їхнього протистояння в людській душі, що триває упродовж усього життя. Процес вибору, аргументація на користь одного чи іншого, для Достоєвського важливіші за остаточну відповідь.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского // Бахтин М. М. Собр. соч. в 7 т. Т. 6. – М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2002. – С. 6–300.

Бердяев Н. А. Миросозерцание Достоевского // Електронний ресурс. – 2001. – Режим доступу: http://www.vehi.net/berdyaev/dostoevsky/index.html

Бердяев Н. А. Русская идея // Вопросы философии. – 1990. – №2. – С. 87–154.

Бродский И. А. О Достоевском // Набережная неисцелимых: Тринадцать эссе – М.: СП «Слово», 1992. – С. 72–77.

Булгаков С. Н. Pусская трагедия // Електронний ресурс. – 2001. – Режим доступу: http://www.vehi.net/bulgakov/tragediya.html

Голосовкер Я. Э. Достоевский и Кант: размышление читателя над романом «Братья Карамазовы» и трактатом Канта «Критика чистого разума». – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 102 с.

Достоевский Ф. М. Бесы // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 7. – Л.: Наука, 1990a. – С. 7–672.

Достоевский Ф. М. Братья Карамазовы. Части І-ІІІ. // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 9. – Л.: Наука, 1991. – С. 5–570.

Достоевский Ф. М. Записки из подполья // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 4. – Л.: Наука, 1989. – С. 452–550.

Достоевский Ф. М. Письмо Н. Д. Фонвизиной (конец января – 20-е числа февраля 1854. Омск) // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 15. – СПб.: Наука, 1996. – С. 95–98.

Достоевский Ф. М. Подросток // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 8. – Л.: Наука, 1990b. – С. 139–692.

Достоевский Ф. М. Пушкин // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 14. – СПб.: Наука, 1995a. – С. 425–440.

Достоевский Ф. М. Сон смешного человека // Собр. соч. в 15-ти тт. Т. 14. – СПб.: Наука, 1995b. – С. 120–137.

Евлампиев И. И. История русской метафизики в XIX-XX веках. Русская философия в поисках абсолюта. Часть I. – СПб.: Алетейя, 2000. – 415 с.

Евлампиев И. И. Философия человека в творчестве Ф. Достоевского (От ранних произведе-ний к «Братьям Карамазовым»). – СПб.: Изд-во РХГА, 2012. – 585 с.

Кант І. Критика чистого розуму / Переклад з німецької та примітки Ігоря Бурковського. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.

Мацейна А. Великий Инквизитор. – Спб.: Алетейя, 1999. – 384 с.

Розанов В. В. Легенда о Великом инквизиторе Ф. М. Достоевского. Опыт критического комментария // Розанов В. В. Мысли о литературе. – М.: Современник, 1989. – С. 41–157.

Флоровский Г. В. Религиозные темы Достоевского // О Достоевском. Творчество Достоевс-кого в русской мысли 1881-1931 годов – М.: Книга, 1990. – С. 386–390.

Cherkasova Е. Dostoevsky and Kant: Dialogues on Ethics. – Amsterdam & New York: Rodopi, 2009. – XIV, 128 pp.

Dostoevsky’s Political Thought / Ed. Richard Avramenko Lee Trepanier. – Lanham: Lexington Books, 2013. – 260 р.

Frank J. Dostoevsky: a writer in his time. – Princeton: Princeton University Press, 2010. – 984 р.

Hubben W. Dostoevsky, Kierkegard, Nietzsche and Kafka. – Scribner Book Company, 1997. – 192 p.

Jones М.V. The Legend of the Grand Inquisitor: The Suppression of the Second Temptation and Dialogue with God // Dostoevsky Studies. – Toronto. – 1986. – № 7. – Р. 123–134.

Kroeker Р.T., Ward B.K. Remembering the End. Dostoevsky as Prophet to Modernity. – Westview Press, 2001. – хii, 280 p.

Natov N. The Ethical and Structural Significance of the Three Temptations in The Brothers Karamazov // Dostoevsky Studies. – Toronto. – 1987. – № 8. – Р. 3–44.

Pattison G. Freedom’s dangerous dialogue: reading Dostoevsky and Kierkegaard together // Dostoevsky and the Christian Tradition / Ed. Pattison G. & Thompson D.O. – Cambridge, etc.: Cambridge UP, 2001. – P. 237–256.

Sandoz Е. Political Apocalypse, A Study of Dostoevsky’s Grand Inquisitor, 2nd ed. – Willming-ton, Del.: Intercollegiate Studies Institute, 2000. – 357 р.

Scanlan J.P. Dostoevsky the Thinker. – Ithaca & London: Cornell UP, 2002. – 251 p.