Perception, Apperception
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent27.02.193Ключові слова:
Leibniz, Perception, Apperception.Анотація
Матеріал з ІІІ тому українського видання ЄСФ, що має вийти друком 2013 року у видавництві «Дух і літера». Перекладено за Fichan, M. (2004). Perception, aperception. In B. Cassin (Ed.). Vocabulaire européen des philosophies: Dictionnaire des intraduisibles. (pp. 908-912). Paris: Le Seuil; Le Robert. Переклад і покладене в його основу термінознавче дослідження здійснені Катериною Гончаренко під науковим керівництвом Олега Хоми.
Посилання
Descartes, R. (1996). Œuvres, 11 vol. (C. Adam, & P. Tannery, Éds.). Paris: Vrin.
Kant, E. (1781). Kritik der reinen Vernunft. Leipzig: Karl Kehrbach.
Kant, E. (1902-1913). Gesammelte Schriften. Berlin: Reimer.
Laporte, J. (1950). Le Rationalisme de Descartes. Paris: PUF.
Leibniz, G. W. (1960). Die philosophischen Schriften. (C. I. Gerhardt, Hrsg.). Hildesheim: G. Olms.
Leibniz, G. W. (1996). Monadologie. Französisch und deutsch. Zeitgenössische Überset-zung von Heinrich Kohler (D. Till, Hrsg.). Frankfurt-Leipzig: Insel.
Merleau-Ponty, M. (1945). Phénoménologie de la perception. Paris: Gallimard.
Muralt, A. (1958). La Conscience transcendantale dans le criticisme kantien. Essai sur l'unité d'aperception. Paris: Aubier-Montaigne.
Pucelle, J. (1935). La théorie de la perception extérieure chez Descartes. Revue d'histoire de la philosophie et d'histoire générale de la civilisation, 3.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 348
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).