З досвіду використання штучного інтелекту істориком філософії: галюцинації та булшит, креативність та адаптивність
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent44.03.176Ключові слова:
історія філософії, академічна доброчесність, міфотворчість, критичне мислення, критика джерел, інтерпретація тексту, когнітивні викривленняАнотація
Поширення цифрової освіти актуалізує загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту (ШІ) у вивченні та викладанні історії філософії, зокрема порушення принципів академічної доброчесності через застосування великих мовних моделей, як-от ChatGPT. Щоб ініціювати концептуальне осмислення цієї проблеми автор статті здійснив емпіричну розвідку – історико-філософське «випробування» цього агента ШІ. Виявилося, що у відповідях, які ним генеруються, поряд із певною адаптивністю та креативністю зазвичай трапляються різноманітні викривлення та прогалини, фальсифікації та фабрикації, зокрема галюцинації та булшит. Скористатися перевагами ШІ, уникаючи цих пасток, допомагають класичні інструменти з арсеналу історії філософії – уважне розпитування в дусі Сократа, контекстуально-інтерпретативне читання текстів та систематична історико-філологічна критика джерел.
Посилання
Androshchuk, A., & Maluga, O. (2024). Use of artificial intelligence in higher education: state and trends. [In Ukrainian]. International Science Journal of Education and Linguistics, 3(2), 27-35. https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.04
Arieti, S. (1974). Interpretation of schizophrenia. Basic Books.
Arieti, S. (1976). Creativity: The magic synthesis. Basic Books.
Drach, I., et al. (2023). The use of artificial intelligence in higher education. [In Ukrainian]. International Scientific Journal of Universities and Leadership, 15, 66-82. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2023-15-66-82
Firt, E. (2025). Analogical reasoning as a core AGI capability. AI Ethics. https://doi.org/10.1007/s43681-025-00785-7
Floridi, L. (2023). The ethics of artificial intelligence: Principles, challenges, and opportunities. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/oso/9780198883098.001.0001
Frankfurt, H. G. (2005). On bullshit. Princeton UP. https://doi.org/10.1515/9781400826537
Hossain, M. E., & Islam, M. A. (2024). AI and the future of education: Philosophical questions about the role of artificial intelligence in the classroom. International Journal of Research and Innovation in Social Science (IJRISS), 8(3), 5541-5547. https://doi.org/10.47772/IJRISS.2024.803419S
Ji, Z., Lee, N., Frieske, R., et al. (2023). Survey of hallucination in natural language generation. ACM Computing Surveys, 55, Article No. 248. https://doi.org/10.1145/3571730
Karpouzis, K. (2024, September 4). Artificial Intelligence in Education: Ethical Considerations and Insights from Ancient Greek Philosophy. arXiv, Art. No.: 57, 1-7. https://doi.org/10.1145/3688671.3688772
Kim, C.-E. (2024). The logical impossibility of consciousness denial: A formal analysis of AI self-reports. arXiv. https://doi.org/10.31219/osf.io/4zvfe
Kim, Y. (2025). Standard neural computation alone is insufficient for logical intelligence [Preprint]. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2502.02135
Kozlovskyi, V. (2023). Methodical Principles and of Digital Education: from the Experience of Teaching Philosophical Disciplines. [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies, 11-12, 68-80. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2023.11-12.68-80
Li, Y., Yang, C., & Ettinger, A. (2024). When hindsight is not 20/20: Testing limits on reflective thinking in large language models. arXiv. https://doi.org/10.18653/v1/2024.findings-naacl.237
Maleki, N., Padmanabhan, B., & Dutta, K. (2024). AI hallucinations: A misnomer worth clarifying [Preprint]. arXiv. https://doi.org/10.1109/CAI59869.2024.00033
Menzhulin, V. (2005). Toward the history of relations between philosophy and psychiatry: the psychostructuralism of Silvano Arieti. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, (2), 30-50.
Menzhulin, V. (2006). Laughable, idle and sorrowful in contemporary philosophy. [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers. Vol. 50: Philosophy and Religious Studies, 50, 44-49.
Menzhulin, V. (2008). Psychobiographical background of the psychoanalytical discoveries and the concept of «creative illness». [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers, Vol. 76: Philosophy and Religious Studies, 76, 11-18.
Menzhulin, V. (2009). Philosophy, biography and psychoanalysis: the case of Nietzsche. Part 2. “A patient”. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, (6), 112-120.
Menzhulin, V. (2010). Biographical Approach within the Historiography of Philosophy. [In Ukrainian]. NaUKMA, Ahrar Media Group.
Menzhulin, V. (2012). Philosophical “smuggling”: autobiographical, biographical and psychoanalytical aspects. [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers. Vol. 128: Philosophy and Religious Studies, 128, 3-9.
Menzhulin, V. (2017). Employing psychological analysis in philosophical biographistics: some risks and possibilities to overcome them. [In Ukrainian]. Actual Problems of Mind, 14, 109-124. https://doi.org/10.31812/apd.v0i14.1837
Menzhulin, V. (2017а). On Nonreductive Biography and Eternal Self-Overcoming (Lyuty, Т. Nietzsche. Self-Overcoming. Кyiv: Tempora, 2016). [In Ukrainian]. Sententiae, 36(1), 166-172. https://doi.org/10.22240/sent36.01.166
Menzhulin, V. (2018). Biographical encyclopedia (dictionary) as a genre of the contemporary historiography of philosophy: Anglo-American and Ukrainian experience. [In Ukrainian]. Sententiae, 37(1), 153-167. https://doi.org/10.22240/sent37.01.153
Menzhulin, V. (2021). Sigmund Freud and Carl Jung on Myths and Archetypes of the Collective Unconscious: Unnoticed Similarity. [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies, 8, 25-37. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.25-37
Menzhulin, V. (2021а). Friedrich Nietzsche as a Hero of Pathographies Written on the Territory of Russian Empire. [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies, 7, 17-29. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.17-29
Menzhulin, V. (2022). Trending practices and discussions in contemporary English-language historiography of philosophy. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(3), 43-55. https://doi.org/10.31649/sent41.03.43
Menzhulin, V. (2022а). Thematical fields and methodological coordinates of contemporary Ukrainian historiography of philosophy. [In Ukrainian]. The Ideology and Politics Journal, 1(20), 250-282. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2022.01.00008
Menżulin, W. (2017). Carl Jung oraz Zygmunt Freud: podobieństwa i różnice. Teoria archetypów Carla Gustava Junga. In W. A. Marczyński (Ed.), Hortus (In)Conclusus. Polska i Ukraina: Rozmowy o filozofii i literaturze (s. 123-125). Warszawa: Fundacja na Rzecz Myślenia im. Barbary Skargi.
Novet, J. (2025, February 27). OpenAI launching GPT-4.5, its next general-purpose large language model. CNBC. https://www.cnbc.com/2025/02/27/openai-launching-gpt-4point5-general-purpose-large-language-model.html
Su, W. J. (2025). Do large language models (really) need statistical foundations? arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2505.19145
Tigard, D.W. (2025, 14 May). On bullshit, large language models, and the need to curb your enthusiasm. AI Ethics, Open access. https://doi.org/10.1007/s43681-025-00743-3
Tolochko, V., Bordyuh, N., & Mironets, L. (2023). Academic integrity and artificial intelligence in educational and scientific activities. [In Ukrainian]. Innovative Pedagogy, (62.2), 25-32. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2023/62/part2/4.pdf
Vasylchenko, A. (2009). Actions de simulacro. [In Ukrainian]. Philsophical Thought, (4), 75-83.
Watson, D. (2019). The Rhetoric and Reality of Anthropomorphism in Artificial Intelligence. Minds & Machines, 29, 417-440. https://doi.org/10.1007/s11023-019-09506-6
Yurchak, I., Khich, A., & Oksentyuk, V. (2024). Understanding large language models: the future of artificial intelligence. [In Ukrainian]. Computer Design Systems. Theory and Practice, 6(2), 51-66. https://doi.org/10.23939/cds2024.02.051
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 1
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт.
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
