Походження і розвиток перуанської філософії

Анотація

У статті доводиться теза про існування п'яти окремих періодів перуанської філософії після прибуття перших європейців: 1. Сприйняття схоластики протягом XVI та XVII століть та перуанська філософія, що виникла під її впливом. 2. З XVIII до середини XIX століття, відхід від схоластики та перуанське сприйняття сучасних європейських філософів. 3. У статті основна увага приділяється ідеям, що розвивалися з середини XIX до початку XX століття, коли на перуанських філософів переважно вплинули французький та англійський позитивізм (Оґюст Конт і Герберт Спенсер) і дарвінізм. 4. Від початку до середини XX століття, коли перуанські філософи відійшли від позитивізму і прийняли те, що в Латинській Америці називалося «спіритуалізмом», що є назвою, обраною для опису віталізму або інтуїтивізму Анрі Берґсона. У цей період марксизм також мав сильний вплив. 5. Від середини ХХ століття до наших днів. Цей період характеризується різноманітністю впливів, що походять переважно від континентальної європейської філософії, англо-американської філософії, а також від філософій інших латиноамериканських країн. Особливо цікаво, що філософія, яка розробляється в Перу сьогодні, має риси креативності, що зазвичай породжуються поєднанням впливів. Таким чином, зараз легше знайти перуанських філософів, які добре знайомі з філософами різних традицій, а це означає, що ці перуанські філософи звикли пропонувати та захищати ідеї, що походять з різних точок зору. Такий вид креативності може бути характерним для глобалізованої філософії, яку ми побачимо в найближчі десятиліття. Тож у статті пояснюється, як і чому перуанські філософські дебати мають таку форму, яку вони мають сьогодні.