Усність і література. Про генеалогію модерної культури в «Базельських лекціях» Фридриха Ніцше

Карлотта Сантіні

doi:10.31649/sent43.03.049

Автор(и)

Карлотта Сантіні Вища нормальна школа, Париж (Франція). https://orcid.org/0000-0003-2485-5444

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.03.049

Ключові слова:

класика, культурна критика, освіта, літературознавство

Анотація

Лекції з класичної філології, які Фридрих Ніцше читав у Базелі між 1869 та 1879 роками, становлять вельми багатообіцяючу нову сферу досліджень, що відкрилася останніми роками для ніцшезнавців. У цій статті я маю намір запропонувати нову реконструкцію грецької культури, як вона постає в «Лекціях з історії грецької літератури» Ніцше. У новаторський для свого часу спосіб Ніцше визначає вимір усності, усного слова як визначальний для грецької культури і протиставляє її сучасній культурі та освіті, які ґрунтуються на письмі та навчанні за книжками. Я показую, як діє культурна критика Ніцше, беручи за зразок давню і застарілу культуру, щоб висвітлити слабкості й суперечності культури, сучасної йому.

Біографія автора

Карлотта Сантіні, Вища нормальна школа, Париж (Франція).

доктор філософії, cтарший науковий співробітник Національного центру наукових досліджень

Посилання

Bekker, I. (1816). Anectoda graeca (Vol. II). Berlin: Apud G. C. Nauskium.

Bergk, T. (1872). Griechische Literaturgeschichte (Vol. 1). Berlin: Weidmann.

Carrión Arias, R. (2020). Historia de la Literatura Griega: Los orígenes del método genealógico en F. Nietzsche. Frankfurt: Lang. https://doi.org/10.3726/b13309

Ghedini, F. (1999). Il Platone di Nietzsche. Genesi e motivi di un simbolo controverso. Napoli: Edizioni scientifiche italiane.

Hartmann, E. von (1869). Die Philosophie des Unbewussten. Berlin: Karl Duncker’s Verlag.

Havelock, E. (1981). The Literate Revolution in Greece and its Cultural Consequences. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Havelock, E. (1986). The Muse Learns to Write: Reflections on Orality and Literacy from Antiquity to the Present. New Haven: Yale University Press.

Helmholtz, H. von. (1863). Die Lehre von Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik. Braunschweig: Vieweg.

Laks, A., & Most, G. W. (2016). Early Greek Philosophy. New Haven: Harvard University Press.

Lord, A. (1960). The Singer of Tales. Cambridge: Harvard University Press.

Most, G., & Fries, T. (1994). Die Quelle von Nietzsches Rhetorik-Vorlesung und Anhang. In J. Kopperschmidt & H. Schanze (Hrsg.), Nietzsche oder “Die Sprache ist Rhetorik” (SS. 17-21, 38; 251-258). München: Fink. https://doi.org/10.1515/9783110901771.17

Nietzsche, F. (1988a). Geburt der Tragödie. Unzeitgemäße Betrachtungen I-IV. Nachgelassene Schriften 1870-1873. In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 1). Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783112418765

Nietzsche, F. (1988b). Menschliches, Allzumenschliches I und II. In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 2). Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783112418864

Nietzsche, F. (1988c). Fröhliche Wissenschaft. In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Ge-samtausgabe (Bd. 3). Berlin, & Boston: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1988d). Nachgelassene Fragmente 1869-1874. In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 7). Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783112418789

Nietzsche, F. (1993a). Vorlesungsaufzeichnungen (SS 1869 - WS 1869/70). In F. Nietzsche, Nietz-sche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 2). Berlin, & Boston: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1993b). Vorlesungsaufzeichnungen (SS 1870 - SS 1871). In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 3). Berlin, & Boston: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1995a). Vorlesungsaufzeichnungen (WS 1870/71 - WS 1874/75). In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 4). Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110887099

Nietzsche, F. (1995b). Vorlesungsaufzeichnungen (WS 1874/75 - WS 1878/79). In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe (Bd. 5). Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110887099

Nietzsche, F. (2009). La nascita della tragedia. (V. Vivarelli, Ed.). Torino: Einaudi.

Nutzhorns, F. (1869). Die Entstehungsweise der homerischen Gedichte. Leipzig: Teubner.

Ong, W. J. (1982). Orality and Literacy: The Technologizing of the Word. London: Methuen. https://doi.org/10.4324/9780203328064

Parry, M. (1928). L'Épithète traditionnelle dans Homère. Essai sur un problème de style homérique. [Doctorat es lettres’ thesis, Université de Paris]. The Center for Hellenic Studies. https://chs.harvard.edu/chapter/milman-parry-lepithete-traditionnelle-dans-homere-essai-sur-un-probleme-de-style-homerique/

Parry, A. (1971). The Making of the Homeric Verse. The Collected Papers of Milman Parry. Ox-ford: Clarendon Press.

Porter, J. (2002). Nietzsche and the philology of the future. Stanford: Stanford University Press. https://doi.org/10.1515/9781503618251

Santini, C. (2016). Nietzsche et la rhythmique grecque. Une approche philologique et anthropologique, Les Cahiers Philosophiques de Strasbourg, 40, 113-142. https://doi.org/10.4000/cps.349

Westphal, R., & Rossbach, A. (1867-1868). Metrik der Griechen im Vereine mit den übrigen mu-sischen Künsten (Vol. 1). Leipzig: Teubner.

Wolf, F. A. (1795). Prolegomena ad Homerum: sive de operum Homericorum prisca et genuina forma variisque mutationibus et probabili ratione. Halis Saxonum: Libraria Orphanotrophei.

Wolf, F. A. (1908). Prolegomena zu Homer. Leipzig: Reclam.