Методологічна специфіка метафор Фридриха Ніцше: «нова форма» для «нескінченного прояснення»

Віталій Мудраков

doi:10.31649/sent43.03.034

Автор(и)

Віталій Мудраков Рурський університет, Бохум (ФРН) https://orcid.org/0000-0002-5788-1289

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.03.034

Ключові слова:

мова, стиль, пізнання, поняття, перспектива

Анотація

Метафоричні висловлювання Ніцше нерідко використовуються для демонстрації нечіткості, суперечності чи радикальності його ідей. Автор статті доводить, що метафоричний стиль Ніцше – це частина філософських інструментів, він складає методологію пізнання філософа. Головну увагу зосереджено на: (1) комплексі чинників, які сформували мовну критику Ніцше (ідейні мотивації антиметафізичного характеру, ключові тенденції щодо осмислення мови, захоплення музикою) і показано їхню роль у становленні метафоричного стилю філософа; (2) інструментальних особливостях Ніцшевої метафори у процесі пізнання. У першій частині статті автор висновує, що проблема понять як ключова мовна проблема для Ніцше полягає у сфальшованості їхнього змісту, і доводить, що це стало для філософа причиною «пошуків нової форми» письма і, врешті, звернення до метафор. У другій частині статті автор інтерпретує Ніцшеву метафору як можливість «нескінченного прояснення», що дало змогу обґрунтувати перспективістський характер Ніцшевого пізнання.

Біографія автора

Віталій Мудраков, Рурський університет, Бохум (ФРН)

к. філос. н., доцент, запрошений дослідник Центру релігійних досліджень

Посилання

Abel, G. (1987). Logik und Ästhetik. Nietzsche-Studien, 16, 112-148. https://doi.org/10.1515/9783110244359.112

Ahrend, T. (1995). Das Verhältnis von Musik und Sprache bei Nietzsche. Nietzscheforschung, 2(JG), 153-166. https://doi.org/10.1524/nifo.1995.2.jg.153

Aschheim, S. E. (2000). Nietzsche und die Deutschen: Karriere eines Kults. (K. Laermann, Trans.). Stuttgart, & Weimar: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-04378-8

Braun, S. (2009). Nietzsche und die Tiere, oder, Vom Wesen des Animalischen. Würzburg: Königshausen & Neumann.

Crawford, C. (1988). The beginnings of Nietzsche's theory of language. New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110862522

Dalla Vecchia, R. B. (2022). Zwischen Raubvögeln: Stil, Verwandlung und Einsamkeit bei Nietz-sche. Nietzscheforschung, 29(1), 171-183. https://doi.org/10.1515/NIFO-2022-010

Danto, A. (2005). The Tongues of Angels and Men: Nietzsche as Semantical Nihilist. In A. Danto, Nietzsche as Philosopher: Expanded Edition (pp. 217-228). New York: Columbia University Press. https://www.jstor.org/stable/10.7312/dant13518.16

Georg, J. (2018). “Hat man mich verstanden?ˮ Nietzsche: Philosophieren in Metaphern. Stuttgart: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-04614-7

Grimm, R. H. (1977). Nietzsche's Theory of Knowledge. New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110861228

Hödl, H. G. (1997). Nietzsches frühe Sprachkritik: Lektüren zu “Ueber Wahrheit und Lüge im aussermoralischen Sinneˮ (1873). Wien: WUV-Universitätsverlag.

Kaulbach, F. (1980). Nietzsches Idee einer Experimentalphilosophie. Köln, & Wien: Böhlau.

Kofman, S. (2014). Nietzsche und die Metapher. (F. Scherübl, Trans.). Berlin: Wolff.

Most, G., & Fries, T. (1994). Die Quelle von Nietzsches Rhetorik-Vorlesung und Anhang. In J. Kopperschmidt & H. Schanze (Hrsg.), Nietzsche oder “Die Sprache ist Rhetorikˮ (S. 17-38). München: Fink. https://doi.org/10.1515/9783110901771.17

Müller, E. (2019). Nietzsche-Lexikon. Paderborn: UTB. https://doi.org/10.36198/9783838550152

Nietzsche, F. (1993). Vorlesungen über lateinische Grammatik. In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe. Vorlesungsaufzeichnungen (SS 1869 - WS 1869/70); Anhang: Nachschriften von Vorlesungen Nietzsches (Abt. II, Bd. 2, S. 183-312). (G. Colli, M. Montinari, F. Bornmann & M. Carpitella, Hrsg.). Berlin, & New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110873597-006

Nietzsche, F. (1995). Darstellung der antiken Rhetorik. In F. Nietzsche, Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe. Vorlesungsaufzeichnungen (WS 1871/21-WS 1874/75). (Abt. II, Bd. 4). (G. Colli, M. Montinari, W. Müller-Lauter, Hrsg.). Berlin, & New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110887099

Nietzsche, F. (1999a). Die Geburt der Tragödie. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 1: kritische Studienausgabe (Bd. 1, S. 9-156). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999b). Unzeitgemäße Betrachtungen I. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 1: kritische Studienausgabe (Bd. 1, S. 157-242). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999c). Nachgelassene Schriften 1870-1873. Ueber Wahrheit und Lüge im ausser-moralischen Sinne. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 1: kritische Studienausgabe (Bd. 1, S. 873-890). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999d). Menschliches, Allzumenschliches. Ein Buch für freie Geister. In F. Nietz-sche, Sämtliche Werke 2: kritische Studienausgabe (Bd. 2). München: Deutscher Taschen-buch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999e). Jenseits von Gut und Böse. Vorspiel einer Philosophie der Zukunft. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 5: kritische Studienausgabe (Bd. 5, S. 9-243). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999f). Ecce homo. Wie man wird, was man ist. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 6: kritische Studienausgabe (Bd. 6, S. 255-374). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999g). Nachgelassene Fragmente Herbst 1869 bis Ende 1874. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 7: kritische Studienausgabe (Bd. 7). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Nietzsche, F. (1999h). Nachgelassene Fragmente. Herbst 1883 bis Anfang Januar 1889. In F. Nietzsche, Sämtliche Werke 12: kritische Studienausgabe (Bd. 12). München: Deutscher Taschenbuch Verlag; Berlin: de Gruyter.

Scheibenberger, S. (2016). Kommentar zu Nietzsches Ueber Wahrheit und Lüge im aussermorali-schen Sinne. In Historischer und kritischer Kommentar zu Friedrich Nietzsches Werken (Bd. 1.3.) Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110461558

Schöffel, G. (1987). Denken in Metaphern: Zur Logik sprachlicher Bilder. Opladen: VS Verlag für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.1007/978-3-322-89755-8

Schopenhauer, A. (1912). Die Welt als Wille und Vorstellung (Bd. 1). (G. Müller, Hrsg.). München: Ludwig Berndl.

Schubert, C. (2018). Erkenntnispraxis als Experiment: Nietzsches Figurenreden und die “Kunst der Transfigurationˮ. Nietzscheforschung, 25(1), 313-324. https://doi.org/10.1515/nifo-2018-0025

Sina, K. (2015). Nachwort. In F. Nietzsche, Über Wahrheit und Lüge im außermoralischen Sinne (S. 61-90). Ditzingen: Reclam.

Sommer, A. U. (2019). Nietzsche und die Folgen. Stuttgart: Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-04890-5

Stack, G. J. (1983). Lange and Nietzsche. Berlin, & New York: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110854664

Stegmaier, W. (2010). Der See des Menschen, das Meer des Übermenschen und der Brunnen des Geistes. Fluss und Fassung einer Metapher Friedrich Nietzsches. Nietzsche-Studien, 39(1), 145-179. https://doi.org/10.1515/9783110225693.145

Stegmaier, W. (2011). Friedrich Nietzsche zur Einführung. Hamburg: Junius.

Stegmaier, W. (2021). Formen philosophischer Schriften zur Einführung. Hamburg: Junius.

Tebartz-van Elst, A. (1994). Ästhetik der Metapher: zum Streit zwischen Philosophie und Rhetorik bei Friedrich Nietzsche. Freiburg, & München: Alber.

Zellini, S. (2022). “Neue Form zu findenˮ: Sprache und Musik in Nietzsches frühen Schriften. Nietzscheforschung, 29(1), 3-20. https://doi.org/10.1515/NIFO-2022-001

Zellini, S. (2024). Ästhetik der Form: Sprachkritik, Musik und Stil bei Nietzsche und Adorno. Berlin, & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783111432908