Традиція і поліглосія
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent43.02.087Ключові слова:
українське філософування, національна філософія, мова філософії, універсалізм, партикуляризмАнотація
Олексій Панич висунув дві тези: (1) про нерелевантність поняття національної філософської традиції при аналізі сучасних філософських процесів; (2) і про неможливість побудувати таку традицію в сучасній Україні, позаяк ця традиція несумісна зі «внутрішньою поліглосією», сутнісною для українського філософування. Я доводжу, що істотні риси національної філософської традиції, виділені О. Паничем, не враховують сучасних розробок цього поняття. Розвиваючи ідею Сергія Йосипенка про інституційний рівень цієї традиції, я пропоную розуміти її як дворівневий соціальний механізм самовідтворення національної філософської спільноти в межах модерних філософських інституцій. На першому рівні ця традиція постає результатом суто громадянської самоідентифікації кожного окремого філософа (цим забезпечується саме існування і сталість традиції), на другому здійснюються множинні рефлексії щодо того, чим є і звідки походить ця традиція. Результати цих рівнів не зводяться один до одного і виконують окремі функції. Цей підхід дозволяє розв’язати низку складних теоретичних проблем, зокрема проблему неповноти критеріїв визначення національної філософської традиції.
Посилання
Cassin, B. (2009). Foreword. [In Ukrainian]. In B. Cassin, & K. Sigov (Eds.), European dictionary of philosophies: Lexicon of untranslatables (Vol. 1, pp. 13-16). Kyiv: Duh i Litera.
Cassin, B. (Ed.). (2004). Vocabulaire européen des philosophies: dictionnaire des intraduisibles. Paris: Le Seuil, & Le Robert.
Cassin, B., & Sigov, K. (2024). European dictionary of philosophies: Ukrainian context. Lexicon of untranslatables (Vol. 5). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Descartes, R. (1996). Œuvres complètes (Vols. I-XI). (Сh. Adam, & P. Tannery, Eds.). Paris: Vrin.
Foisneau, L. (Dir.). (2015). Dictionnaire des philosophes français du XVIIe siècle: acteurs et réseaux du savoir. (Vols. 1-2). Paris: Classiques Garnier.
Foisneau, L., & Guénard, F. (2015, 9 septembre). Qu’est-ce qu’un philosophe français? Entretien avec Luc Foisneau. Vie des Idées. https://laviedesidees.fr/Qu-est-ce-qu-un-philosophe-francais.html
Marques, L. Á. (2024). Perspectives on Brazilian Philosophy in the Last Century. Sententiae, 43(2), 55-71. https://doi.org/10.31649/sent43.02.055
Panych, O. (2024). National philosophy and national philosophizing. [In Ukrainian]. In B. Cassin, & K. Sigov (Eds.), European dictionary of philosophies: Ukrainian context. Lexicon of untranslatables (Vol. 5, pp. 101-103). Kyiv: Duh i Litera.
Yermolenko, A., Khoma, V., Davidenko, I., & Myroshnyk, K. (2022). German philosophy in the Ukrainian context (70-80s of the 20th century). Part IІ. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(2), 181-191. https://doi.org/10.31649/sent41.02.181
Yosypenko, S. (2012). Philosophy and national identity. [In Ukrainian]. Humanities studies: collection of scientific works, 12, 61-69.
Yosypenko, S. (2014). National philosophic traditions as an object of reflection in the field of the history of philosophy. [In Ukrainian]. Sententiae, 30(1), 52-61. https://doi.org/10.22240/sent30.01.052
Yosypenko, S. (2024). Ukrainian language. [In Ukrainian]. In B. Cassin, & K. Sigov (Eds.), European dictionary of philosophies: Ukrainian context. Lexicon of untranslatables (Vol. 5, pp. 79-110).. Kyiv: Duh i Litera.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 222
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).