Раселове вчення про простір і час у зв’язку з трансцендентальною естетикою Канта

Віктор Козловський

doi:10.31649/sent43.02.006

Автор(и)

Віктор Козловський Національний університет «Києво-Могилянська академія» http://orcid.org/0000-0001-8302-3977

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.02.006

Ключові слова:

логіцизм, форми споглядання, епістемологія, неореалізм, топологія, математика, психологічні простір і час

Анотація

Автор доводить, що у своєму розумінні простору й часу Расел відштовхувався від Кантової трансцендентальної естетики й рухався до логіко-математичної топології, заснованої, на відміну від згаданої трансцендентальної естетики, на аналітичних, а не на синтетичних судженнях. Расел також формує суб’єктивно-психологічну модель простору й часу, яка доповнює логіко-математичну модель і слугує основою людського досвіду й пізнання. Показано, що ця концептуальна побудова враховує психологічні особливості перцептивних і тактильних простору й часу, їхнього перетинання, що й уможливлює досвід. Виявлено своєрідне «повернення» Расела до суб’єктивної теорії Канта, щоправда – на психологічних, а не на трансцендентальних засадах. Доведено, що Расел інкорпорує фізичну топологію в суб’єктивно-психологічні простір і час, оскільки розглядає речі як фізичні предмети, а не як комплекс чуттєвих асоціацій. Таке інкорпорування свідчить про прихильність Расела до неореалізму.

Біографія автора

Віктор Козловський, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства

Посилання

Ayer, А. J. (1974). Russell. London: The Woburn Press.

Baldwin, Th. (2003). From Knowledge by Acquaintance to Knowledge by Causation. In N. Griffin (Ed.), The Cambridge Companion to Bertrand Russell (pp. 420-448). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CCOL0521631785.014

Bradley, F. H. (1968). Appearance and Reality. A Metaphysical Essay. Oxford: Clarendon Press.

Brennan, F., & Griffin, N. (1997-98). Russell’s Marginalia in his Copy of William James’s Princi-ples of Psychology. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 17(2), 123-170. https://doi.org/10.15173/russell.v17i2.1921

Byrd, М. (1995-97). Parts III-IV of The Principles of Mathematics. Russell: The Journal of Ber-trand Russell Studies, 16(2). 145-168. https://doi.org/10.15173/russell.v16i2.1902

Cohen, W. А. (2022). Denoting Concepts and Ontology in Russell’s Principles of Mathematics. Journal for the History of Analytical Philosophy, 10(7), 1-22. https://doi.org/10.15173/jhap.v10i7.5021

Coffa, J. A. (1981). Russell and Kant. Synthese, 46(2), 247-263. https://doi:10.1007/bf01064390

Demopoulos, W. (2003). Russell’s Structuralism and the Absolute Description of the World. In N. Griffin (Ed.), The Cambridge Companion to Bertrand Russell (pp. 392-419). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CCOL0521631785.013

Eames, E. R. (1989). Bertrand Russell’s Dialogue with his Contemporaries. Carbondale: Southern Illinois UP.

Frege, G. (1988). Grundlagen der Arithmetik: Eine logisch mathematische Untersuchung über den Begriff der Zahl. Hamburg: Meiner.

Griffin, N. (2003). Russell’s Philosophical Background. In N. Griffin (Ed.), The Cambridge Com-panion to Bertrand Russell (pp. 84-107). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CCOL0521631785.003

Garciadiego, A. R. (1992). Bertrand Russell and the Origins of the Set-theoretic ‘Paradoxes’. Basel: Birkhäuser. https://doi.org/10.1007/978-3-0348-7402-1

Grattan-Guinness, І. (2012). Logic, Topology and Physics: Points of Contact Between Bertrand Russell and Max Newman. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 32(1), 5-29. https://doi.org/10.1353/rss.2012.0007

Gödel, K. (1931). Über formal unentscheidbare Sätze der Principia Mathematica und verwandter Systeme I. Monatshefte für Mathematik und Physik. Akademische Verlagsgesellschaft, 38, 173-198. https://doi.org/10.1007/BF01700692

Halimi, B. (2017). Generality of Logical Types. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 31(1), 85-107. https://doi.org/10.1353/rss.2011.0012

Harrell, М. (1988). Extension to geometry of Principia Mathematica and related systems II. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 8(1-2), 140-160. https://doi.org/10.15173/russell.v8i1.1720

Kant, I. (1900-). Gesammelte Schriften (Bd. 1-29). (Preussische Akademie der Wissenschaften, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Hrsg.). Berlin: Reimer, & De Gruyter.

Klement, K. C. (2014). Russell’s Logicism Through Kantian Spectacles. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 34(1), 79-84. https://doi.org/10.1353/rss.2014.0010

Korhonen, А. (2013). Logic as Universal Science: Russell’s Early Logicism and its Philosophical Context. Basingstoke: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137304858

Levine, J. (1998). From Absolute Idealism to The Principles of Mathematics. International Journal of Philosophical Studies, 6(1), 87-127. https://doi.org/10.1080/096725598342208

Linsky, B. (1999). Russell’s Metaphysical Logic. Stanford: CSLI Publications.

Linsky, B. (2011). The evolution of Principia Mathematica: Bertrand Russell’s manuscripts and notes for the second edition. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511760181

Nusenoff, R. E. (1978). Russell’s external world: 1912-1921. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 29, 65-82. https://doi.org/10.15173/russell.v0i1.1490

Potter, M. (2000). Reason’s Nearest Kin: Philosophies of Arithmetic from Kant to Carnap. Oxford: Oxford UP.

Quine, W. V. O. (1961). Mathematical Logic. Cambridge, Mass.: Harvard UP.

Richards, J. L. (1988). Bertrand Russell’s Essay on the Foundations of Geometry and the Cam-bridge mathematical tradition. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies, 8(1-2), 59-80. https://doi.org/10.15173/russell.v8i1.1733

Russell, B. (1896). The Logic of Geometry. Mind, 5(1), 1-23. https://doi.org/10.1093/mind/V.1.1

Russell, B. (1896а). The A Priori in Geometry. Proceedings of the Aristotelian Society, 3(2), 97-112. https://doi.org/10.1093/ulr/os-3.2.97

Russell, B. (1897). An Essay on the Foundations of Geometry. Cambridge: Cambridge UP.

Russell, B. (1900). A Critical Exposition of the Philosophy of Leibniz. Cambridge: Cambridge UP.

Russell, B. (1901). Is Position in Time and Space Absolute or Relative? Mind, 10(1), 293-317. https://doi.org/10.1093/mind/X.1.293

Russell, B. (1914). Our Knowledge of the External World as a Field for Scientific Method in Phi-losophy. Chicago & London: Open Court Publishing. https://doi.org/10.5962/bhl.title.2067

Russell, B. (1921). The Analysis of Mind. London: George Allen & Unwin.

Russell, B. (1923). The ABC of Atoms. London: Kegan Paul. Trench, Trubner.

Russell, B. (1925). ABC Of Relativity. London: Kegan Paul, Trench, Trubner.

Russell, B. (1927). The Analysis of Matter. London: Kegan Paul, Trench, Trubner.

Russell, B. (1940). An Inquiry into Meaning and Truth. New York: W. W. Norton & Company.

Russell, B. (1945). A History of Western Philosophy and Its Connection with Political and Social Circumstances from the Earliest Times to the Present Day. New York: Simon & Schuster.

Russell, B. (1948). Human Knowledge: Its Scope аnd Limits. London; George Allen & Unwin.

Russell, B. (1956). Logic and Knowledge. Essays, 1901-1950. London: George Allen & Unwin.

Russell, B. (1959). My Philosophical Development. New York: Simon & Schuster.

Russell, B. (1959а). Wisdom of the West: A Historical Survey of Western Philosophy in Its Social and Political Setting. London: Macdonald.

Russell, B. (2009). The Basic Writings of Bertrand Russell. London & New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203875391

Russell, B. (2010). The Principles of Mathematics. London; New York: Routledge.

Shabel, L. (2004). Kants «Argument from Geometry». Journal of the History of Philosophy, 42(2), 195-215. https://doi.org/10.1353/hph.2004.0034

Vaihinger, H. (1881-1892). Кommentar zu Kants Kritik der reinen Vernunft (Bd. 1-2). Stuttgart; Berlin; Leipzig: Union Deutsche Verlagsgesellschaft.

Whitehead, A. N. (1898). A Treatise on Universal Algebra. Cambridge: Cambridge UP.

Whitehead, A. N. (1907). The Axioms of Descriptive Geometry. Cambridge: Cambridge UP.

Whitehead, A. N. (1911). An Introduction to Mathematics. Cambridge: Cambridge UP.

Whitehead, A. N. (1929). Process and Reality: An Essay in Cosmology. New York: Macmillan

Whitehead, A. N., & Russell, B. (1927). Principia Mathematica (Vol. 1). Cambridge: Cambridge UP.

Whitehead, A. N., & Russell, B. (1927). Principia Mathematica (Vol.3). Cambridge: Cambridge UP.

Willaschek, M. (1997). Der transzendentale Idealismus und die Idealität von Raum und Zeit. Eine «lückenlose» Interpretation von Kants Beweis in der «Transzendentalen Ästhetik». Zeitschrift für philosophische Forschung, 51(4), 537-564.

Wilson, Th. A. (1985). Russell’s later theory of perception. Russell: The Journal of Bertrand Rus-sell Studies, 5(1), 26-43. https://doi.org/10.1353/rss.1985.0001

Wood, А. (1959). Russell’s Philosophy: a Study of its Development. In В. Russell, My Philosoph-ical Development (рр. 255-277). New York: Simon & Schuster.