Гуманність і самозбереження. Кант чи Гайдеґер?

Гайнер Клеме

doi:10.31649/sent43.01.018

Гуманність і самозбереження. Кант чи Гайдеґер?

Автор(и)

Гайнер Клеме Університет Мартина Лютера, Галє-Вітенберґ (ФРН)

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.01.018

Ключові слова:

практична філософія, самозбереження розуму, повноліття, просвітництво, буття

Анотація

Практична філософія Канта обертається довкола понять чистого розуму, автономії, закону й обов’язковості. Але велике значення для неї мають також такі поняття, як гуманність і самопанування. Ці поняття, за Кантом, конкретизують підставу й ціль нашого етичного та політико-правового чинення. У першому кроці висвітлюється значення цих понять, виходячи із чотирьох кантівських питань (Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я смію сподіватися? Що таке людина?). У другому кроці презентується критика Мартином Гайдеґером гуманізму (і тим самим Канта), а в третьому кроці дискутуються ті наслідки, які має його розуміння мислення для права і політики: мислення Гайдеґера з його запереченням філософії, етики і науки стоїть на службі політики неповноліття.

Біографія автора

Гайнер Клеме, Університет Мартина Лютера, Галє-Вітенберґ (ФРН)

професор

Посилання

Aristoteles. (2018). Rhetorik. (G. Krapinger, Hrsg.). Stuttgart: Reclam.

Foucault, M. (1992). Was ist Kritik? Berlin: Merve.

Heidegger, M. (2015). Anmerkungen I–V. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 97). (P. Trawny, Hrsg.). Frankfurt am Main: Klostermann.

Heidegger, M. (1966). Nietzsche I. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 6.1). (B. Schillbach, Hrsg.). Frankfurt am Main: Klostermann.

Heidegger, M. (2010). Wegmarken. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 9). (F-W. von Herr-mann, Hrsg.). Frankfurt am Main: Klostermann.

Hoffmann, Th. S. (2015). Humanität. In. M. Willaschek, J. Stolzenberg, G. Mohr, S. Bacin (Hrsg.), Kant-Lexikon (Bd. 2, S. 1049-1051). Berlin & Boston: de Gruyter.

Kant, I. (1900-). Gesammelte Schriften. (Bd. 1-29). (Preußische Akademie der Wissenschaften, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göttin-gen, Hrsg.). Berlin: Reimer, & de Gruyter.

Klemme, H. F. (1996). Kants Philosophie des Subjekts. Systematische und entwicklungsgeschichtli-che Untersuchungen zum Verhältnis von Selbstbewußtsein und Selbsterkenntnis. Hamburg: Meiner.

Klemme, H. F. (2016). Unmündigkeit als Programm. Ein Versuch über Heidegger und seine Kritik der Moderne. Merkur. Zeitschrift für europäisches Denken, 70(800), 5-23.

Klemme, H. F. (2017). ,,Eigentliches Selbst‘ (I. Kant) oder ‚ursprüngliches Selbstsein‘ (D. Hen-rich)? Über einige Merkmale von Kants Begriff des Selbstbewusstseins. In G. Motta & U. Thiel (Hrsg.), Kant und die Einheit des Bewusstseins (S. 258-276). Berlin & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110560794-016

Klemme, H. F. (2018). Radikal human. Kants erweiterter Pflichtbegriff von 1797. In G. Rivero (Hrsg.), Pflicht und Verbindlichkeit bei Kant. Quellengeschichtliche, systematische und wir-kungsgeschichtliche Beiträge (S. 119-139). Hamburg: Meiner.

Klemme, H. F. (2020). Kant über Medizin und die Gesundheit des Menschen. Zum Zusammenhang von Philosophie, Selbsterhaltung und Humanität (chinesisch-deutsche Parallelausgabe). In A. Deng (Hrsg.), Academia Ethica (Vol. 8, pp. 10-44). Shanghai: Shanghai Educational Publish-ing House.

Klemme, H. F. (2023). Die Selbsterhaltung der Vernunft. Kant und die Modernität seines Denkens. Frankfurt a.M.: Klostermann. https://doi.org/10.5771/9783465146193

Lukács, G. (1988). Die Zerstörung der Vernunft. Der Weg des Irrationalismus von Schelling zu Hitler. Berlin, Weimar: Luchterhand.

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 72

Переглядів анотації: 140

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Клеме, Г. (2024). Гуманність і самозбереження. Кант чи Гайдеґер?. Sententiae, 43(1), 18–28. https://doi.org/10.31649/sent43.01.018

Завантажити посилання

Номер

Том 43 № 1 (2024): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).