Місце людини вакантне (антропологічні етюди сучасної французької філософії).

Анотація

Минуле століття створило нові концепції розуміння природи і призначення людини в епоху постмодерну, особливо сміливо представлені у філософії французького постмодерну (Фуко, Дельоз, Бодріяр, Липовецький). Авторка ставить за мету дослідження різниці між людиною Модерну на Постмодерну. Так, Постмодерн підводить людину до осмислення факту неможливости висловитися, та заміщує людину з позиції «навпроти світу» до позиції існування «у світі», а отже, неможливості дистанціювання. Надлишок виробництва, характерний для минулого та нового століття, породжує новий тип людини – ідеального споживача, оскільки основою людської вітальности стає споживання. Ці речі призводять до утворення моди. Втрата соціяльного відбувається внаслідок схильности масової свідомости до імплозії, тобто вбирання, втягування в себе будь-якого впливу.