Логіка та метафізика у Лейбніца Стаття 2

Автор(и)

  • Сергій Секундант Одеський національний університет ім. Іллі Мечнікова http://orcid.org/0000-0001-6724-4956

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent12.01.039

Ключові слова:

Субстанція, істини, порядок, єдність, фізика

Анотація

Ляйбніц прагнув вирішити метафізичну проблему реальності, уникаючи онтологічних передумов. Його інтенсіональний метод був спрямований на логічне вирішення проблеми, зберігаючи об'єктивність та неперешкодження метафізичного дослідження. Метафізика може забезпечити певний рівень зв'язності феноменів фізики та зробити їх більш реальними. Ляйбніц був переконаний, що фізика зі свого боку повинна мати обґрунтування в метафізичних принципах. Це сприяє обопільному зв'язку між фізикою і метафізикою, де метафізичні принципи отримують свою реальність від фізичних принципів, і обидва поля є взаємопов'язаними. Якщо ми визнаємо реальність законів фізики, то ми повинні визнати і реальність поняття субстанції. Його позиція полягає в тому, що закони математичної фізики передбачають існування реальних субстанцій, що дає змогу переходити від математичних об'єктів до реальних субстанцій. Такий метод обґрунтування реальності субстанції та метафізичних принципів можна розглядати як засади трансцендентального методу. Метафізичний підхід Лейбніца полягає в тому, що необхідні істини існують самі по собі й не залежать від конкретних об'єктів дослідження або сприйняття. Він розглядав ці істини як вічні.

Посилання

Cassirer, E. (1907). Das Erkenntnisproblem in der Philosophie und Wissenschaft der neueren Zeit (Bd. 2). Berlin: B. Cassirer.

Gurvitsch, A. (1974). Leibniz. Philosophie des Panlogismus. Berlin-New York: W. de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110827736

Hochstetter, E. (1986). Von der wahren Wirklichkeit bei Leibniz. In A. Heinekamp, & F. Schupp (Hrsg.), Leibniz’ Logik und Methaphysik. Darmstadt: .

Horn, J. Ch. (1971). Die Struktur des Grundes. Gesetz und Vermittlung des ontischen und logischen Selbst nach G. W. Leibniz. Ratingen-Wuppertal-Kastellaun: .

Kaupi, R. (1960). Über die Leibnizsche Logik. Hellsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Kirjapaino.

Leibniz, G. W. (1875-1890). Die Philosophischen Schriften (Bd. 1-7). Berlin: Weidmann.

Leibniz, G. W. (1926). Sämtliche Werke und Briefe. Berlin.

Leibniz, G. W. (1948). Textes inédits publiés par G. Grua. Paris: PUF.

Leibniz, G. W. (1982-1989). Collected Works in 4 Volumes. [In Russian]. Moscow: Mysl.

Leibniz, G. W. (1996). Philosophische Schriften. Bd. 4: Schriften zur Logik und zur philosophischen Grundlegung von Mathematik und Naturwissenschaft. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Marschlich, A. (1997). Die Substanz als Hypothese: Leibniz’ Metaphysik des Wissens. Berlin: Akademie Verlag

Pape, I. (1949). Leibniz. Zugang und Deutung aus dem Wahrheitsproblem. Stuttgart: Riederer.

Risse, W. (1969). Zur Klassifizierung der Urteile und Schlüsse duch Leibniz // Studia Leibnitiana, 1,

Schepers, H. (1986). Begriffsanalyse und Kategorial synthese. In A. Heinekamp, & F. Schupp (Hrsg.), Leibniz’ Logik und Methaphysik. Darmstadt: .

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 49

Опубліковано

2005-06-27

Як цитувати

Секундант, С. (2005). Логіка та метафізика у Лейбніца Стаття 2. Sententiae, 12(1), 39–54. https://doi.org/10.31649/sent12.01.039

Номер

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.