Структура і сенс іносказання в думках Блеза Паскаля: когнітивний контекст
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent05.01.105Ключові слова:
проблема Абсолюту, людина, епістемологія, Дамаскін, АреопагітАнотація
Автор вважає Паскалів метод іносказання, чи не найважливішим прийомом філософської рефлексії, запровадженим у «Думках». Оскільки, за Паскалем, людина займає серединне становище у світі, то однозначність у людських міркуваннях могла би засвідчувати: (а) або рівність людини з Богом; (б) або відсутність у людини життєвого вибору та само визначення. Тому найперші істини, найперші принципи життя, найперші пророцтва і прозріння можуть бути виражені лише у формі протилежностей. Засобом зіштовхування протилежностей постає іносказання. Автор простежує апофатичні витоки Паскалевої концепції й аналізує головні сюжетні лінії іносказань у «Думках», що стосуються насамперед тематики Бога, релігії, людської екзистенції й, таким чином, людської природи та найперших засад людської думки.
Посилання
Dionysius, the Areopagite. (1995). The Mystical Theology. [In Russian]. Saint Petersburg: Glagol.
Gaidenko, P. P. (1979). Fichte's Philosophy and Modernity. [In Russian]. Moscow: Mysl.
John of Damascus. (1998). An Exact Exposition of the Orthodox Faith. [In Russian]. Moscow: Lodia.
Pascal, B. (1988). Œuvres complètes. Paris: Seuil.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 29
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).