Модерн: питання про субстанцію
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent05.01.099Ключові слова:
онтологія, постмодерн, подія, АбсолютАнотація
У статті аналізуються погляди Декарта, Спінози і Ляйбніца на субстанцію. Автор виходить з онтологічного розриву між модерном і постмодерном, запитуюючи: чи дійсно значущість і зміст поняття субстанції є непорушними і самозрозумілими сьогодні? Поставити питання про субстанцію означає реінтерпретувати класиків модерну так, щоби внутрішній дисонанс їхнього мислення, що пояснює перехід від модерну до постмодерну, поставав як неминучий хід. Зокрема, автор віднаходить у текстах ранньомодерних філософів тему онтології події і плюралізму основ, не експліковану на рівні змісту, але наявну в лакунах і розривах їхньої думки. Це прокладає місток до постмодерністської онтології мови та закріплює сюжет «вічного модерну».
Посилання
Deleuze, G. (1988). Le pli, Leibniz et le baroque. Paris: Minuit.
Descartes, R. (1999). Meditations on First Philosophy. Selected Letters. [In Russian]. Saint Petersburg: Azbuka.
Leibniz, G. W. (1982). Monadology. [In Russian]. In G. W. Leibniz, Works in 4 vol. (Vol. 4, pp. 413-430). Moscow: Mysl.
Spinoza, B. (2000). Ethics. [In Russian]. Moscow: RIC Piligrim.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 26
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).