Категорія "початок" у філософії та мисленні Геґеля
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent05.01.034Ключові слова:
абсолютна ідея, історичний початок, логічний початок, класична філософіяАнотація
Метою статті є тлумачення змісту Геґелевої категорії «початок». Автор виокремлює три типи початків: (1) історичний — стосується фактів і подій минулого, з яких розпочинається той чи інший стійкий процес розвитку; (2) онтологічний — основа існування відповідного феномена, що називається «тут і тепер»; (3) гносеологічний — когнітивна основа пізнання відповідних явищ, що визначає як зміст, так і особливу форму цього пізнання. Диференціація повʼязаних між собою початків утворює пізнавальне a priori, що задає умови інтелігібельності й порядок конституювання певних феноменів. Автор доходить висновку, що Геґель вичерпує тематику початку в межах класичної філософії та розпочинає її некласичне тлумачення.
Посилання
Hegel, G. W. F. (1932). Lectures on the History of Philosophy. [In Russian]. In G. W. F. Hegel, Works in 14 vol. (Vol. 9). Moscow: Partizdat.
Hegel, G. W. F. (1974). Encyclopedia of Philosophical Sciences. (Vol. 1). [In Russian]. Moscow: Mysl.
Hegel, G. W. F. (1970). Science of Logic. (Vol. 1). [In Russian]. Moscow: Mysl.
Hegel, G. W. F. (1973). Science of Logic. (Vol. 3). [In Russian]. Moscow: Mysl.
Hildebrand, D., von. (1997). What is Philosophy. [In Russian]. Saint Petersburg: Aleteya.
Motroshilova, N. V. (1984). Hegel's Path to the «Science of Logic». [In Russian]. Moscow: Nauka.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 38
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).