Паралелізм душі та тіла у Спінози: об’єктивація чи індивідуалізація?
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent03.01.023Анотація
Автор виходить з того, що Спіноза висловив ідеї, що виходять за межі «модерного проєкту» і передбачають концепти, актуалізовані філософією кінця ХХ століття. А саме: 1) Спіноза опонує десоматизації людини: у модерній філософії онтологічний горизонт тілесности майже не промислювався. Спіноза займає онтологічну позицію паралелізму душі і тіла. Те, що й мислення, і протяжність є атрибутами єдиної субстанції, робить Спінозу «пост-модерністом», адже це заперечує необхідність існування єдиного великого наративу. 2) Паралелізм душі і тіла співзвучний сучасній проблемі відмінностей, зокрема пошукові самоідентифікації через відмінності. Автор наводить тези про значущість позиції Спінози: 1) фактичність тіла є раціонально обґрунтовуваною; 2) тіло є унікальним і не є редуковуваним; 3) розум не може скласти концепцію людини ігноруючи тілесність. Отже, пошуки ХХ століття залучають у себе спінозівську спадщину, перебуваючи з нею у відчутному резонансі
Посилання
Deleuze, G., & Guattari, F. (1988). A Thousand Plateaus. London: Athlone Press.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1996). Capitalism and schizophrenia: anti-Edip. [In Ukrainian]. Kyiv: SINTO.
Descartes, R. (1989). Principia Philosophiae [In Russian]. In R. Descartes, Works in 2 vol. (Vol. 1, pp. 297-422). Moscow: Mysl.
Goffey, A. (1998). Nature=x (notes on spinozist ethics). In J. Wood (Ed.), The Virtual Embodied. Presence/Practice/Technology (pp. 63-75). London : Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203067499
Rorty, R. (1997). Spinoza Lecture 1. Is it desirable to love truth? In R. Rorty, Truth, Politics and Post-Modernism. Assen: Van Gorcum
Ross, S. (1998). The gift of touch: Embodving the good. Albany: State University of New Vork Press.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень PDF: 41
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).