Б. Паскаль: дилема есенційного та екзистенційного в антропологічній рефлексії
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent01.01.075Ключові слова:
філософська антропологія, девіація, філософія Модерну, методологічні виміри антропології , сутнісні визначення людиниАнотація
Статтю присвячено поступовій екзистенціалізації модерної антропологічної рефлексії. Автор бачить ключову підставу такої екзистенціалізації у відході від відособленого дослідження тих чи тих чітко окреслених сутнісних антропологічних визначень до розгляду їхніх конфігурацій. Розглядаючи модифікації антропологічно спрямованого мислення у Монтеня, Паскаля, Ніцше, Достоєвського, автор доходить висновку, що послідовна екзистенціалізація антропологічної рефлексії, здійснена Б. Паскалем, не тільки істотно розширила уявлення про сутнісні властивості людини, але й незмірно поглибила їх, націливши антропологів на подолання технік «есенціал-редукування». Автор доводить, що таке подолання стало можливим, зокрема, завдяки постійному з’ясуванню ролі «девіантного» в підтриманні життєспроможності «нормативного»
Посилання
Andreas-Salomé, L. (1997). Friedrich Nietzsche in his works. (L. Menzhulina, Trans.). [In Ukrainian]. Vsesvit, (7), 155-157.
Jaspers, K. (1997). Nietzsche. An approach to understanding. [In Ukrainian]. Vsesvit, (7), 135-158.
Montaigne, M. (1979). Essays. Book I-II. [In Russian]. Moscow: Nauka.
Montaigne, M. (1979). Essays. Book III. [In Russian]. Moscow: Nauka.
Pascal, B. (1994). Thoughts. [In Russian]. Moscow: REFL-book.
Pascal, B. (1997). Treatises, Polemical Works, Letters. [In Russian]. Kyiv: Port-Royal.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 37
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).