Платон у лещатах Ніцше і Штрауса. Lampert, L. (2021). How Socrates Became Socrates. A Study of Plato's Phaedo, Parmenides, and Symposium. Chicago: The University of Chicago Press.
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent41.02.144Ключові слова:
ніцшеанська історія філософії, езотеризм, філософська освіта Сократа, онтологія становлення, ерос, епістемологічний скептицизмАнотація
Review of Lampert, L. (2021). How Socrates Became Socrates. A Study of Plato's Phaedo, Parmenides, and Symposium. Chicago: The University of Chicago Press.
Посилання
Benardete, S. (2012). Plato's Parmenides: A Sketch. In R. Burger & M. Davis (Eds.), The Archaeology of the Soul: Platonic Readings of Ancient Poetry and Philosophy (pp. 229-243). South Bend, IN: St. Augustine’s Press.
Homer. (2006). The Iliad. (B. Ten, Trans.). [In Ukrainian]. Kharkiv. Folio.
Lampert, L. (1993). Nietzsche and Modern Times: A Study of Bacon, Descartes, and Nietzsche. New Haven: Yale University Press.
Lampert, L. (2002). Socrates′ Defense of Polytropic Odysseus: Lying and Wrong-doing in Plato's Lesser Hippias. The Review of Politics, 64(2), 231-260. https://doi.org/10.1017/S0034670500038080
Lampert, L. (2010). How Philosophy Became Socratic: A Study of Plato's Protagoras, Charmides, and Republic. Chicago and London: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226470979.001.0001
Lampert, L. (2021). How Socrates Became Socrates. A Study of Plato's Phaedo, Parmenides, and Symposium. Chicago: The University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/9780226746470
Nietzsche, F. (2002). Beyond Good and Evil. On the Genealogy of Morality (A. Onyshko, Trans.). [In Ukrainian]. Lviv: Litopys.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 242
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).