Поняття «страждання» в буддизмі: онтологічна проблематика

Анастасія Стрелкова

doi:10.31649/sent41.01.055

Автор(и)

Анастасія Стрелкова Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-2859-8425

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent41.01.055

Ключові слова:

духкха, зумовлені дгарми, я, порожнеча, шуньята, тіло, Чула-суннята-сутта, неподвійність

Анотація

На відміну від найбільш поширених у сучасних дослідженнях – психологічного, морально-етичного, соціо-культурного – підходів до проблеми страждання у цій статті порушено власне філософську проблематику, пов’язану з онтологічним виміром страждання в буддійській філософії.

Чимало сучасних дослідників дотримується погляду, що більш адекватним перекладом санскритського терміна duḥkha є «незадоволення» (unsatisfactoriness). Однак із наведеного у статті матеріалу випливає, що такий переклад не відповідає змісту поняття «духкха» при розгляді його в онтологічній площині, а отже, традиційний переклад «страждання» (suffering) у цьому розумінні залишається більш адекватним. Показано також, що етимологія санскритського терміна duḥkha як «погано встановленої» вісі колеса має потужні конотації, пов’язані з метафорою колеса і символом свастики в буддійській культурній традиції (колесо буття, три обертання колеса Дгарми тощо).

У статті переглянуто головні причини страждання («я», тіло, невідання, жадання та інші афекти), наведені у буддійських текстах та в дослідженнях, і на прикладі «Малої сутри про порожнечу» показано, що реальною кінцевою причиною страждання в ранньому буддизмі є наше тіло, а не «я» і невідання. Натомість, у буддизмі магаяни, який постає на філософії порожнечі і принципі неподвійності, дихотомія душі і тіла знімається, досягнення нірвани стає можливим у цьому тілі і реальною причиною та джерелом страждання стає саме невідання. З іншого боку, у статті стверджується, що саме онтологічний погляд на проблему страждання (під кутом принципу неподвійності) дає розуміння того, що страждання можливо здолати попри його неусувний онтологічний статус.

Біографія автора

Анастасія Стрелкова, Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

д. філос. н, старший науковий співробітник

Посилання

Primary sources and translations

Apidamo dapiposha lun. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 27, no. 1545, pp. 1-1004).

Bore boluom iduo xin jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 8, no. 251, p. 848).

Chang ahan jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 1, no. 1, pp. 1-149).

Chaṭṭha Saṅgāyana CD. Vipassana Research Institute. https://tipitaka.org

Cūḷa-suññata Sutta: The Lesser Discourse on Emptiness. (n.d.). Buddhasasana. www.budsas.org/ebud/ebsut016.htm

Cūḷa-suññata Sutta: The Lesser Discourse on Emptiness. (2013, 30 November). In Access to Insight (BCBS Edition). https://accesstoinsight.org/tipitaka/mn/mn.121.than.html

Da banniepan jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 1, no. 7, pp. 191-207).

Dafangguang fo huayan jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 9, no. 278, pp. 395-788).

Dōgen. Shōbōgenzō. [In Japanese]. (n.d.). In T (vol. 82, no. 2582, pp. 7-309).

Foshuo qifo jing. [In Chinese]. In (n.d.). T (vol. 1, no. 2, pp. 150-154).

Foshuo zhuanfalun jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 2, no. 109, p. 503).

Nāgārjuna. Putixing jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 32, no. 1662, pp. 543-562).

Nāgārjuna. Zhong lun. [In Chinese]. In T (vol. 30, no. 1564, pp. 1-39).

Śāntideva. (1995). The Bodhicaryāvatāra. (K. Crosby, & A. Skilton, Transl.). Oxford, New York: Oxford University Press.

Śāntideva. (1997). A guide to the Bodhisattva way of life: Bodhicaryāvatāra. (V. A. Wallace, & B. A. Wallace, Transl.). Ithaca, New York USA: Snow Lion Publications.

Śāntideva. (2007). Bodhicaryāvatāra: byang chub sems dpa’i spyod pa la ‘jug pa zhes bya ba bzhugs so. (I. С. Urbanaeva, Transl.). [In Russian]. Ulan-Ude: BNC SO RAN.

Sri Lanka Tripitaka Project. Barre Center for Buddhist Studies. https://accesstoinsight.org/tipitaka/sltp/

Taishō shinshū daizōkyō. (n.d.). In The SAT Daizōkyō Text Database. http://21dzk.l.u-tokyo.ac.jp/SAT/

Vasubandhu. Apidamo jushe lun. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 29, no. 1558, pp. 1-159).

Za ahan jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 2, no. 99, pp. 1-373).

Zhong ahan jing. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 1, no. 26, pp. 421-809).

Zong-mì. Zhu huayan fajie guanmen. [In Chinese]. (n.d.). In T (vol. 45, no. 1884, pp. 683-692).

Secondary Sources

Anderson, C. S. (1999). Pain and its ending: the Four Noble Truths in the Theravāda Buddhist canon. London and New York: Routledge.

Apte, V. S. (2000). The practical Sanskrit-English dictionary (containing appendices on Sanskrit prosody and important literary and geographical names of Ancient India). Delhi: Motilal Banarsidass Publishers Private Limited.

Burmistrov, S. L. (2019). The category of suffering in Buddhism and Brahmanist philosophy. [In Russian]. Written monuments of the Orient, 16(3), 70-84.

Buswell, R. E., & Lopez, D. S. (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton and Oxford: Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400848058

Dash, N. K. (Ed.). (2005). Concept of suffering in Buddhism. New Delhi: Kaveri Books.

Emmanuel, S. M. (Ed.). (2013). A companion to Buddhist philosophy. Oxford: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781118324004

Fowler, J. D. (2021). Buddhism and the coronavirus: the Buddha’s teaching on suffering. Portland: Sussex Academic Press.

Fujita, I. (2013). My footnotes on zazen (4): sitting upright with proper posture: sitting like an infant. Dharma Eye, 31, 30-34.

Hayashima, K., et al. (Eds.). (1965). Japanese-English Buddhist dictionaty. Tōkyō: Daitō Shuppansha.

Hirakawa, A. (Ed.). (1997). Buddhist Chinese-Sanskrit dictionary. Tokyo: Reiyūkai.

Hough, S. (2012). Would Sartre have suffered from nausea if he had understood the Buddhist no-self doctrine? Contemporary Buddhism: An Interdisciplinary Journal, 13(1), 99-112. https://doi.org/10.1080/14639947.2012.669280

Kalupahana, D. J. (2006). A history of Buddhist Philosophy: continuities and discontinuities. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers Private Limited.

Moad, O. (2004). Dukkha, Inaction and Nirvana: Suffering, Weariness and Death? A look at Nietzsche’s Criticisms of Buddhist Philosophy. The Philosopher, 92(1). http://www.the-philosopher.co.uk/2004/05/

Monier-Williams, M. (2008). Sanskṛit-English dictionary: etymologically and philologically arranged with special reference to cognate Indo-European languages. Delhi: Munshiram Manoharlal Publishers Pvt. Ltd.

Nyanatiloka. (1980). Buddhist Dictionary. Manual of Buddhist Terms and Doctrines. Kandy: Buddhist Publication Society.

Peacock, J. (2008). Suffering in mind: the Aetiology of suffering in early Buddhism. Contemporary Buddhism, 9(2), 209-226. https://doi.org/10.1080/14639940802574068

Rudoy, V. I. (1994). The formation of Buddhist religious and philosophical tradition in Ancient and Early Medieval India. In Ye. P. Ostrovskaya, & V. I. Rudoy (Eds.), The Buddhist view of world (pp. 20-46). [In Russian]. Saint Petersburg: Andreyev i synovya.

Siby, G. K., & Jung, P. G. (Eds.). (2016). Cultural ontology of the self in pain. New Delhi: Springer. https://doi.org/10.1007/978-81-322-2601-7

Soothill, W. E., & Hodous, L. (1937). A dictionary of Chinese Buddhist terms. London: Kegan Paul, Trench, Trubner & Co. www.mahajana.net/texts/kopia_lokalna/soothill-hodous.html

Stepaniants, M. T. (Ed.). (2011). Philosophy of Buddhism: encyclopedia. [In Russian]. Moscow: Vostochnaya literatura.

Strelkova, A. Yu. (2020a). Buddhism and Nietzsche: philosophical parallels. Shìdnij svìt, 1, 109-126. https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.109

Strelkova, A. Yu. (2020b). Buddhism: philosophy of emptiness. [In Ukrainian]. Kyiv: VD “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”.

Williams, P. (1998). Altruism and reality: studies in the philosophy of the Bodhicaryāvatāra. Richmond, Surrey: Curzon.