Квайн, Ґудмен, Патнем: Гарвардська філософська школа

Анна Лактіонова

doi:10.31649/sent41.01.030

Автор(и)

Анна Лактіонова Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-8236-7217

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent41.01.030

Ключові слова:

Вілард Ван Орман Квайн, Нелсон Ґудмен, Хіларі Патнем, Вільям Джеймс, релятивізм, реалізм, анти-реалізм, прагматизм, неопрагматизм

Анотація

У статті наведено формальні й доктринальні підстави, що обґрунтовують існування “Гарвардської філософської школи” як реального історико-філософського феномену. До складу цієї школи автор включає Віларда Ван Ормана Квайна, Нелсона Ґудмена і Хіларі Патнема. Завданням даної статті є зіставлення концептуалізму, релятивізму і анти-реалізму Квайна, Ґудмена і Пантема, на засадах (нео)прагматистських тенденцій в їхніх філософських дослідженнях.

Формальні підстави: усі ці філософи були професорами Гарвардського університету; до того ж, Квайн був викладачем Ґудмена і Патнема, а Ґудмен – Патнема.

Доктринальні резони: (1) Квайн, Ґудмен і Патнем, кожен у свій специфічний прагматистський спосіб, стояли на позиціях релятивізму, анти-реалізму, концептуалізму, а також прагнули відокремитися від «культурного релятивізму»; (2) спільними наріжними концептами й тенденціями їхніх філософських досліджень можна вважати такі: концептуальна схема, невизначеність перекладу, інтерналістські критерії, онтологічна відносність тощо; (3) очевидна аналогія між стандартами подібності Квайна, стандартами правильності Ґудмена, стандартами для концептуальних схем Патнема.

Таким чином, маємо сильні підстави розглядати Квайна, Ґудмена і Патнема як представників спільної філософської школи. Та роль, яку в їхніх доктринах відіграють ідеї Вільяма Джеймса, що теж свого часу викладав у Гарварді, принаймні гіпотетично дозволяє розширити межі цієї школи.

Біографія автора

Анна Лактіонова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

д. філос.. н., професор

Посилання

Baghramian, M. (2004). Relativism. London; New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203645895

Dewey, J. (1941). Propositions, Warranted Assertibility, and Truth. In Journal of Philosophy, 38(7): 169-186. https://doi.org/10.2307/2017978

Feyerabend, P. (1975). Against Method. London: New Left Books.

Goodman, N. (1978). Ways of Worldmaking. Indianapolis: Hackett Publishing Company. https://doi.org/10.5040/9781350928558

Goodman, N. (1984). Of Minds and Other Matters. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Goodman, N. (1996). On Starmaking. In P. J. McCormick (Ed.), Starmaking: Realism, Anti-Realism, and Irrealism (pp. 143-150). Cambridge, MA: MIT Press.

James, W. (1975). Pragmatism: A New Name for Some Old Ways of Thinking. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Papineau, D. (1987). Reality and Representation. Oxford: Blackwell.

Putnam, H. (1981). Reason, Truth and History. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625398

Putnam, H. (1987). The Many Faces of Realism. La Salle, IL: Open Court.

Putnam, H. (1990). Realism with a Human Face. (J. Conant, Ed.). Cambridge, MA: Harvard University Press.

Putnam, H. (1992). Renewing Philosophy. Cambridge, MA: Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674042384

Putnam, H. (2000). The Threefold Cord: Mind, Body, and World. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Quine, W. V. O. (1953). From a Logical Point of View. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Quine, W. V. O. (1960). Word and Object. Cambridge, MA: MIT Press.

Quine, W. V. O. (1969). Speaking of Objects. In W. V. O. Quine, Ontological Relativity and Other Essays (pp. 1-25). New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/quin92204-002

Quine, W. V. O. (1974). Methods of Logic. London: Routledge.

Quine, W. V. O. (1975). On Empirically Equivalent Systems of the World. Erkenntnis, 9(3): 313-328. https://doi.org/10.1007/BF00178004

Quine, W. V. O. (1981). Theories and Things. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Quine, W. V. O. (1984). Relativism and Absolutism. Monist, 67(3), 293-296. https://doi.org/10.5840/monist198467318

Quine, W. V. O. (1992). The Pursuit of Truth. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Quine, W. V. O. (1993). Three Indeterminacies. In R. Barrett & R. Gibson (Eds.), Perspectives on Quine. (pp. 1-15). Oxford: Blackwell.

Siegel, H. (1987) Relativism Refuted: A Critique of Contemporary Epistemological Relativism. Dordrecht: Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-015-7746-5