Contemporary global Descartes studies. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP

Oleg Khoma

doi:10.22240/sent38.02.112

Сучасне глобальне декартознавство. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP

Автор(и)

Oleg Khoma Вінницький національний технічний університет http://orcid.org/0000-0002-8249-8281

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent38.02.112

Ключові слова:

Декарт, Декартознавчі дослідження

Анотація

Огляд монографії Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP

Біографія автора

Oleg Khoma, Вінницький національний технічний університет

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії

Посилання

Buson, F. de., Cassan, E., & Kambouchner, D. (2015). Lectures de Descartes. Paris: Ellipses.
Clark, M. (2019). Faculties, Knowledge, and Reasons for Doubt in the Cartesian Circle. Mind, 128(511), 647–672. https://doi.org/10.1093/mind/fzz009
Kambouchner, D. (2015). Descart n’a pas dit. Paris: Les Belles Lettres.
Nadler, S., Schmaltz, T. M., & Antoine-Mahut, D. (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780198796909.001.0001
Stoner, S. A. (2019). Who Is Descartes’ Evil Genius? Journal of Early Modern Studies, 7(2), 9-29. https://doi.org/10.5840/jems20187211

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 310

Переглядів анотації: 470

Опубліковано

2019-12-11

Як цитувати

Khoma, O. (2019). Сучасне глобальне декартознавство. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP. Sententiae, 38(2), 112–115. https://doi.org/10.22240/sent38.02.112

Завантажити посилання

Номер

Том 38 № 2 (2019): SENTENTIAE

Розділ

РЕЦЕНЗІЇ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).