Божественна премудрість як цвіт світла з божого серця. Огляд загальних рис софіології Якоба Бьоме

Автор(и)

  • Roland Pietsch Український Вільний Університет (Мюнхен)

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent38.02.058

Ключові слова:

божественна премудрість, Святий Дух,, Бог, теософія,, німецька містика,, людина

Анотація

Якоб Бьоме (1575 – 1624)  - найвідоміший німецький містик і теософ Нового часу. Вплив його вчення на подальший розвиток філософської думки у Німеччині і загалом у світі був значним і різноманітним. У статті здійснюється спроба спочатку коротко окреслити  джерела його містики й теософії, якими були насамперед його видіння, інтуїції й суґестичні навіювання. Після цього подається огляд основних рис софіології Бьоме, де 1) Бог розглядається як воля мудрості, а мудрість як Його оприявнення; 2) роль божественної мудрості або шляхетної Діви Софії у створенні світу, людини і насамкінець 3) їх взаємодія у справі спасіння і духовного відродження людини.

Біографія автора

Roland Pietsch, Український Вільний Університет (Мюнхен)

доктор теології, професор філософії

Посилання

Andel, C. P. (1973). Gerhard Teerstegen. Leben und Werk, sein Platz in der Kirchengeschichte. Neukirchen-Vluyn: Neukirchener Verlag.
Anderson, B. (2007). Jacob Böhmes Denken in Bildern. Tübingen: Francke. https://doi.org/10.1163/9789004385092
Anderson, B. et al. (Eds.). (2019). Jacob Böhme and his world. Leiden: Brill. https://doi.org/10.1163/9789004385092
Benz, E. (1937). Der vollkommene Mensch nach Jacob Boehme. Stuttgart: Kohlhammer.
Benz, E. (1955), Adam, der Mythus vom Urmenschen. München-Planegg: Barth.
Benz, E. (1977). Über die Leiblichkeit des Geistigen. Zur Theologie der Leiblichkeit bei Jacob Boehme. In S. H. Nasr (Ed.), Mélanges offerts à Henry Corbin (pp. 451-520). Tehran: Institute of Islamic Studies, & McGill University, Tehran Branch.
Bianchi, M. (2016). Tramandare in filosofia: Böhme, Schelling, Heidegger. Roma: Olschki
Böhme, J. (1955-1961). Sämtliche Schriften, Faksimile-Neudruck der Ausgabe von 1730 in 11 Bänden. (A. Faust, & W.-E. Peuckert, Hrsg.). Stuttgart: Frommann.
Bonheim, G. (1992). Zeichendeutung und Natursprache: ein Versuch über Jacob Böhme. Würzburg: Königshausen & Neumann.
Brink, C. (2017a). Jacob Böhme: alles in allem: die Gedankenwelt des mystischen Philosophen, Dresden: Staatliche Kunstsammlungen Dresden, & Sandstein.
Brink, C. (2017b). Jacob Böhme, Grund und Ungrund: Kosmos des mystischen Philosophen. Dresden: Sandstein.
Čiževskij, D. (1956). Jacob Boehme in Russland. Іn D. Čiževskij, Aus zwei Welten: Beiträge zur Geschichte der slavisch-westlichen literarischen Beziehungen. Den Haag: Mouton.
Grunsky, H. (1954). Von den weltweiten Zusammenhängen der Parsival-Sage. In H. Barth (Hrsg.), Parsival-Programmheft der Bayreuther Festspiele. Bayreuth: Selbstverlag.
Grunsky, H. (1956). Jacob Boehme. Stuttgart: Frommann.
Guénon, R. (1975). Le Théosophisme. Histoire d’une Pseudo-Religion. Paris: Traditionnelles
Hamberger, J. (1975). Die Lehre des deutschen Philosophen Jakob Böhme. Hildesheim: Gerstenberg.
König, D. (2017). Jacob Böhme: le prince des obscures. Paris: Cerf.
Koyré, A. (1971). La philosophie de Jacob Boehme. Paris: Vrin.
Müller, G. (1998). Theosophie. In J. Ritter (Hrsg.), Historisches Wörterbuch der Philosophie (Bd. 10, S. 1158-1162). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Nicolescu, B. (1991), Science, Meaning, Evolution. The Cosmology of Jacob Boehme. New York: Parabola Books.
Pietsch, R. (1975). Die Dialektik von Gut und Böse in der “Morgenröte” Jakob Böhmes. Diss. theol. Universität Innsbruck.
Pietsch, R. (1976). Jakob Böhmes Gottesbegriff. Zeitwende, 47, 100-112.
Pietsch, R. (1990), Die innere Geburt der Gottheit - Zur Mystik und Metaphysik Jakob Böhmes. In W. Böhme (Hrsg.), Zu dir hin über mystische Lebenserfahrung von Meister Eckhart bis Paul Celan (S. 91-106). Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Pietsch, R. (1994). Heglova dialektika z vidike Jacob Boehmeja. Bogoslovni Vestnik, 54, 165-176.
Pietsch, R. (2009). Ein wider Baum gegen Mitternacht - Jakob Böhme und der Islam. Schriften der Sudetendeutschen Akademie der Wissenschaften und Künste, 29, 161-175.
Schäublin, P. (1965). Zur Sprache Jacob Boehmes. Winterthur: Keller.
Pietsch, R. (2018). An Imaginative Meeting at the Entrance to the Temple of Apollo at Delphi: Self-knowledge and Self-love in Johann Georg Hamann and Hryhorii Skovoroda. Comparative analysis. Sententiae, 37(1), 47-64. https://doi.org/10.22240/sent37.01.047
Schelling, Fr. W. J. (1954). Philosophie der Offenbarung. In Fr. W. J. Schelling, Werke. 6. Ergänzungsband: Philosophie der Offenbarung. (M. Schröter, Hrsg.). München: Beck.
Stoudt, J. J. (1957). Sunrise to Eternity. A Study in Jacob Boehme’s Life and Thought. Philadelphia: University of Philadelphia Press. https://doi. org/10. 9783/9781512818918
Tersteegen, G. (2008). Werke (Bd. 7. 2). (G. A. Benrath, Hrsg.). Göttingen: Vandenhoeck & Rupprecht.
Walsh, D. (1983). The mysticism of innerworldly fulfillment. A Study of Jacob Boehme. Gainesville, Fla.: UP of Florida.
Weeks, A. (1991), Boehme - An Intellectual Biographie ofthe Seventeenth-Century Philosopher and Mystic. Albany: State University of New York Press.
Wehr, G. (1971). Jakob Böhme in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
Ziegler, L. (1948). Menschwerdung (Bd. 1-2). Olten: Summa Verlag.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 467

Опубліковано

2019-12-11

Як цитувати

Pietsch, R. (2019). Божественна премудрість як цвіт світла з божого серця. Огляд загальних рис софіології Якоба Бьоме. Sententiae, 38(2), 58–85. https://doi.org/10.22240/sent38.02.058

Номер

Розділ

ПЕРЕКЛАДИ: ДОДАТОК

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.