Божественна премудрість як цвіт світла з божого серця. Огляд загальних рис софіології Якоба Бьоме
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent38.02.058Ключові слова:
божественна премудрість, Святий Дух,, Бог, теософія,, німецька містика,, людинаАнотація
Якоб Бьоме (1575 – 1624) - найвідоміший німецький містик і теософ Нового часу. Вплив його вчення на подальший розвиток філософської думки у Німеччині і загалом у світі був значним і різноманітним. У статті здійснюється спроба спочатку коротко окреслити джерела його містики й теософії, якими були насамперед його видіння, інтуїції й суґестичні навіювання. Після цього подається огляд основних рис софіології Бьоме, де 1) Бог розглядається як воля мудрості, а мудрість як Його оприявнення; 2) роль божественної мудрості або шляхетної Діви Софії у створенні світу, людини і насамкінець 3) їх взаємодія у справі спасіння і духовного відродження людини.
Посилання
Anderson, B. (2007). Jacob Böhmes Denken in Bildern. Tübingen: Francke. https://doi.org/10.1163/9789004385092
Anderson, B. et al. (Eds.). (2019). Jacob Böhme and his world. Leiden: Brill. https://doi.org/10.1163/9789004385092
Benz, E. (1937). Der vollkommene Mensch nach Jacob Boehme. Stuttgart: Kohlhammer.
Benz, E. (1955), Adam, der Mythus vom Urmenschen. München-Planegg: Barth.
Benz, E. (1977). Über die Leiblichkeit des Geistigen. Zur Theologie der Leiblichkeit bei Jacob Boehme. In S. H. Nasr (Ed.), Mélanges offerts à Henry Corbin (pp. 451-520). Tehran: Institute of Islamic Studies, & McGill University, Tehran Branch.
Bianchi, M. (2016). Tramandare in filosofia: Böhme, Schelling, Heidegger. Roma: Olschki
Böhme, J. (1955-1961). Sämtliche Schriften, Faksimile-Neudruck der Ausgabe von 1730 in 11 Bänden. (A. Faust, & W.-E. Peuckert, Hrsg.). Stuttgart: Frommann.
Bonheim, G. (1992). Zeichendeutung und Natursprache: ein Versuch über Jacob Böhme. Würzburg: Königshausen & Neumann.
Brink, C. (2017a). Jacob Böhme: alles in allem: die Gedankenwelt des mystischen Philosophen, Dresden: Staatliche Kunstsammlungen Dresden, & Sandstein.
Brink, C. (2017b). Jacob Böhme, Grund und Ungrund: Kosmos des mystischen Philosophen. Dresden: Sandstein.
Čiževskij, D. (1956). Jacob Boehme in Russland. Іn D. Čiževskij, Aus zwei Welten: Beiträge zur Geschichte der slavisch-westlichen literarischen Beziehungen. Den Haag: Mouton.
Grunsky, H. (1954). Von den weltweiten Zusammenhängen der Parsival-Sage. In H. Barth (Hrsg.), Parsival-Programmheft der Bayreuther Festspiele. Bayreuth: Selbstverlag.
Grunsky, H. (1956). Jacob Boehme. Stuttgart: Frommann.
Guénon, R. (1975). Le Théosophisme. Histoire d’une Pseudo-Religion. Paris: Traditionnelles
Hamberger, J. (1975). Die Lehre des deutschen Philosophen Jakob Böhme. Hildesheim: Gerstenberg.
König, D. (2017). Jacob Böhme: le prince des obscures. Paris: Cerf.
Koyré, A. (1971). La philosophie de Jacob Boehme. Paris: Vrin.
Müller, G. (1998). Theosophie. In J. Ritter (Hrsg.), Historisches Wörterbuch der Philosophie (Bd. 10, S. 1158-1162). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Nicolescu, B. (1991), Science, Meaning, Evolution. The Cosmology of Jacob Boehme. New York: Parabola Books.
Pietsch, R. (1975). Die Dialektik von Gut und Böse in der “Morgenröte” Jakob Böhmes. Diss. theol. Universität Innsbruck.
Pietsch, R. (1976). Jakob Böhmes Gottesbegriff. Zeitwende, 47, 100-112.
Pietsch, R. (1990), Die innere Geburt der Gottheit - Zur Mystik und Metaphysik Jakob Böhmes. In W. Böhme (Hrsg.), Zu dir hin über mystische Lebenserfahrung von Meister Eckhart bis Paul Celan (S. 91-106). Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Pietsch, R. (1994). Heglova dialektika z vidike Jacob Boehmeja. Bogoslovni Vestnik, 54, 165-176.
Pietsch, R. (2009). Ein wider Baum gegen Mitternacht - Jakob Böhme und der Islam. Schriften der Sudetendeutschen Akademie der Wissenschaften und Künste, 29, 161-175.
Schäublin, P. (1965). Zur Sprache Jacob Boehmes. Winterthur: Keller.
Pietsch, R. (2018). An Imaginative Meeting at the Entrance to the Temple of Apollo at Delphi: Self-knowledge and Self-love in Johann Georg Hamann and Hryhorii Skovoroda. Comparative analysis. Sententiae, 37(1), 47-64. https://doi.org/10.22240/sent37.01.047
Schelling, Fr. W. J. (1954). Philosophie der Offenbarung. In Fr. W. J. Schelling, Werke. 6. Ergänzungsband: Philosophie der Offenbarung. (M. Schröter, Hrsg.). München: Beck.
Stoudt, J. J. (1957). Sunrise to Eternity. A Study in Jacob Boehme’s Life and Thought. Philadelphia: University of Philadelphia Press. https://doi. org/10. 9783/9781512818918
Tersteegen, G. (2008). Werke (Bd. 7. 2). (G. A. Benrath, Hrsg.). Göttingen: Vandenhoeck & Rupprecht.
Walsh, D. (1983). The mysticism of innerworldly fulfillment. A Study of Jacob Boehme. Gainesville, Fla.: UP of Florida.
Weeks, A. (1991), Boehme - An Intellectual Biographie ofthe Seventeenth-Century Philosopher and Mystic. Albany: State University of New York Press.
Wehr, G. (1971). Jakob Böhme in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
Ziegler, L. (1948). Menschwerdung (Bd. 1-2). Olten: Summa Verlag.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень PDF: 322
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).