Мовчання як аргумент і прояв поваги в аргументації за Джоном Локом

Olena Shcherbyna; Nataliia Shcherbyna

doi:10.22240/sent38.02.006

Автор(и)

Olena Shcherbyna Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-2931-7530
Nataliia Shcherbyna Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-3477-9572

DOI:

https://doi.org/10.22240/sent38.02.006

Ключові слова:

Джон Лок, мовчання, мовчання як аргумент, аргумент ad ignorantiam, мовчазна згода, повага, види поваги

Анотація

У статті, звертаючись до методу раціональної реконструкції, описаного Р. Рорті, було проведено аналіз деяких праць Дж. Лока з метою виявлення нових перспектив у сфері локознавчих досліджень. Як результат, продемонстровано наявність мовчання як аргументу і прояву поваги у дослідженнях Дж. Локом царин пізнання, політичної філософії та філософії освіти, що є недостатньо висвітленим у сучасній локознавчій традиції.

Авторами статті репрезентовано позицію, відповідно до якої Дж. Лок, хоча і не досліджує безпосередньо мовчання як аргумент, проте описує аргумент ad ignorantiam, формулювання якого у праці «Досвід про людське розуміння» та розуміння ним мовчазної згоди у праці «Два трактати про правління», пов'язані з мовчанням як аргументом та проявом поваги. Обґрунтовано, що мовчання як аргумент присутнє у всіх чотирьох аргументах (argumentum ad verecundiam, argumentum ad ignorantiam, argumentum ad hominem, argumentum ad judicium), описаних Дж. Локом. Крім того, аргумент ad ignorantiam можна розглядати одночасно як аргумент від мовчання (ex silentio argument) та різновид аргументу до мовчання. Розглянуті аргументи можуть виступати як аргумент до мовчання для пропонента і/або третьої сторони, тобто будь-кого, хто не є безпосереднім учасником суперечки.

Ґрунтуючись на поясненні Дж. Локом характерної риси мовчазної згоди, тобто відсутності висловленої згоди/незгоди, продемонстровано можливість виокремлення опосередкованого зв'язку мовчазної згоди та аргументу ad ignorantiam, оскільки і мовчазна згода, і аргумент ad ignorantiam у Дж. Лока спираються на відсутність висловлених заяв щодо згоди або незгоди з боку опонента. Встановлено, що описані Дж. Локом думки про виховання дітей також корелюють з мовчанням як аргументом та проявом поваги.

Застосовуючи класифікацію видів поваги, запропоновану С. Хадсоном та доповнену Р. Ділон, до використаного Дж. Локом поняття «повага» у різних його текстах, обґрунтовано, що описана ним повага охоплює майже всі види з зазначеної класифікації.

Біографії авторів

Olena Shcherbyna, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

професор кафедри логіки, доцент, доктор філософських наук

Nataliia Shcherbyna, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

аспірант кафедри історії філософії

Посилання

Ashcraft, R. (1986). Revolutionary Politics and Locke's Two Treatises of Government. Princeton: Princeton UP.
Dillon, R.S. (2018, Feb. 18). Respect. Retrieved April 19, 2019 from The Stanford Encyclopedia of Philosophy website: https://plato.stanford.edu/entries/respect/#KinRes
Duncan, M. (2012). The Curious Silence of the Dog and Paul of Tarsus: Revisiting The Argument from Silence. Informal Logic, Vol. 32, No. 1, 83-97. https://doi.org/10.22329/il.v32i1.3139
Eemeren, F.H., Grootendorst, R., & Snoeck Henkemans, A.F. (2002). Argumentation: analysis, evaluation, presentation. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates. https://doi.org/10.4324/9781410602442
Giorgini, G., & Irrera, E. (Eds.). (2017). Roots of Respect. Berlin, & Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110526288
Hamblin, Ch. L. (1970). Fallacies. London, Methuen.
Hinton, M. (2018). On Arguments from Ignorance. Informal Logic, 38(2), 184-212. https://doi.org/10.22329/il.v38i2.4697
Jolley, N. (2018). Locke and Malebranche: Intelligibility and Empiricism. In Ph. Hamon, & M. Pecharman (Eds.), Locke and Cartesian Philosophy (pp. 205-218). Oxford: Oxford UP.
Khatchadourian, H. (2015). How to Do Things with Silence. Berlin, & Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9781501501449
Krabbe, E. C. W. (1995). Appeal to Ignorance. In H. V. Hansen, & R. C. Pinto (Eds.), Fallacies: Classical and Contemporary Readings. (pp. 251-264). University Park, Pa.: The Pennsylvania State UP.
Kreider, A. (2016). Informal fallacies as abductive inferences. Logic And logical philosophy, 25: 73-82. https://doi.org/10.12775/LLP.2016.001
Lange, J. (1966). The Argument from Silence. History and Theory, 5(3), 288-301. https://doi.org/10.2307/2504447
Locke, J. (1824a). An Essay Concerning Human Understanding. In J. Locke, The Works in nine volumes (vol. II). London: Rivington.
Locke, J. (1824b). An examination of P. Malebranche's opinion of seeing all things in God. In J. Locke, The Works in nine volumes (vol. VIII). London: Rivington.
Locke, J. (1824c). Two Treatises of Government. In J. Locke, The Works in nine volumes (vol. IV). London: Rivington.
Locke, J. (1898). Some Thoughts Concerning Education. London: C. J. Clay and Sons; Cambridge: Cambridge UP.
Locke, J. (2001). Two Treatises of Government. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
McGrew, T. (2014). The Argument from Silence. Acta Analytica, 29(2), 215-228. https://doi.org/10.1007/s12136-013-0205-5
Milstead, Z. (2018). Religion and Arguments from Silence. European Journal for Philosophy of Religion, 10(3), 155. https://doi.org/10.24204/ejpr.v10i3.1797
Pocock, J. G. A. (1957). The Ancient Constitution and the Feudal Law: A Study of English Historical Thought in the Seventeenth Century. New York: Cambridge UP.
Rorty, R. (1984). The historiography of philosophy: four genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Scinner (Eds.), Philosophy in history. Essays on historiography of philosophy (pp. 49-75). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534.006Sigov, C. (Ed.). (2017). Trust. Dignity. Mercy. Assumption readings. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
Skinner, Q. (1978). The Foundations of Modern Political Thought. Volume 1, The Renaissance. Cambridge: Cambridge UP.
Stephens, C. (2011). A Bayesian Approach to Absent Evidence Reasoning. Informal Logic, 31(1), 56-65. https://doi.org/10.22329/il.v31i1.2967
Wagemans, J. H. M. (2003). Conceptualizing fallacies: The informal Logic and pragma-dialectic approaches to the argumentum ad ignorantiam. In F. H. van Eemeren et al. (Eds.), Proceedings of the fifth conference of the International Society for the Study of Argumentation (pp. 1049-1051). Amsterdam: Sic Sat, International Center for the Study of Argumentation.
Walton, D. (1996). Arguments from Ignorance. University Park, Pa: Penn State Press.
Walton, D. (1999a). Profiles of Dialogue for Evaluating Arguments From Ignorance. Argumentation, 13(1), 53-71. https://doi.org/10.1023/A:1007738812877
Walton, D. (1999b). The Appeal to Ignorance, or Argumentum Ad Ignorantiam. Argumentation, 13(4), 367-377. https://doi.org/10.1023/A:1007780012323
Woods, J. (2003). Paradox and Paraconsistency: Conflict Resolution in the Abstract Sciences. Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511614002