Повернення оповідача: наслідки для гуманітаристики та богослов’я

Анотація

В статті розглядається постать оповідача як суб’єкта культури, що приходить на зміну модерністському авторові та постмодерністському інтерпретаторові. Описується антропологія оповідача, запропонована В. Беньяміном, та причини маргіналізації оповіді. Розкриваються культурологічні причини повернення оповідача в сучасній гуманітаристиці та богослов’ї. Аналізуються концепції Г.У. Гумбрехта, Ф.Р. Анкерсмита, Е.Левінаса, Ж.-Л. Маріона, В.В. Бібіхіна, які дозволяють описати актуалізацію постаті оповідача. Розкривається зв’язок подяки та хвального дискурсу із оповідддю-свідченням у контексті євхаристичної герменевтики. Наведені такі форми актуалізації оповіді як гімн, плач, проповідь і свідчення у їх зв’язку з євхаристичною антропологією. ЛІТЕРАТУРА 1. Аверинцев С. С. София – Логос. Словарь. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2006, 912 с. 2. Агамбен Дж. Свидетель // Синий диван. – М.: 2004. – №4. – с.177–204. 3. Анкерсмит Ф. Р. Нарративная логика. Семантический анализ языка историков. – М.: Идея-Пресс, 2003, 356 с. 4. Анкерсмит Ф. Р. Возвышенный исторический опыт. – М.: Издательство «Европа», 2007, 612 с. 5. Анкерсмит Ф. Р. История и тропология: взлет и падение метафоры. – М.: «Канон+», 2009, 400 с. 6. Антоний, митрополит Сурожский. О благодарности // Антоний, митрополит Сурожский. Любовь всепобеждающая: проповеди, произнесенные в России. – СПб.:Сатисъ, 1994. – с. 149–156. 7. Беньямин В. Рассказчик // Беньямин В. Маски времени. Эссе о культуре и литературе. – СПб.: «Симпозиум», 2004. – с. 383–418. 8. Бибихин В. В. Грамматика поэзии. Новое русское слово. – СПб.: Издательство Ивана Лимбаха, 2009, 592 с. 9. Гадамер Г.–Г. Неспособность к разговору // Г. – Г. Гадамер. Актуальность прекрасного. – М.: «Искусство», 1991. – с. 82–92. 10. Гумбрехт Х. У. Производство присутствия: чего не может передать значение. – М.: Новое литературное обозрение, 2006, 184 с. 11. Левинас Э. Избранное: Тотальность и бесконечное. – М., Спб.: «Университетская книга», 2000, 416 с. 12. Лиотар Ж.–Ф. Состояние постмодерна. – М., СПб.: «Институт экспериментальной социологии», Издательство «АЛЕТЕЙЯ», 1998, 160 с. 13. Марион Ж.–Л. Идол и дистанция // Символ. – Париж, М.: Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2009. – № 56, с. 5–291. 14. Рикер П. Время и рассказ. – М., СПб.: Университетская книга, т. 1 – 1998, 313с.; т. 2 – 2000, 224с. 15. Рильке Р. М. Элегия (Марине Цветаевой – Эфрон). Перевод А.Карельского// Бродский о Цветаевой: интервью, эссе. – М.: «Независимая газета», 1998. – с. 205 – 206. 16. Седакова О. А. Язык проповеди, язык проповедника // Духовное наследие митрополита Антония Сурожского. – М.: Фонд «Духовное наследие митрополита Антония Сурожского», Библиотека – фонд «Русское Зарубежье», 2008. – с. 330 – 241. 17. Уайт Х. Метаистория: историческое воображение в Европе ХІХ века. – Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2002, 584 с. 18. Фоер Д. С. Полная иллюминация. – М.: Издательство Эксмо, 2006, 352 с. 19. Marion J.–L. Being Given. Toward a Phenomenology of Givenness. – Stanford, California: Stanford University Press, 2003. – 385 р. 20. Marion J. – L. God without Being. – Chicago and London: The University of Chicago Press, 1991, 258 p.