АНАЛІТИЧНА ІСТОРІЯ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.22240/sent28.01.096Ключові слова:
історія філософії, антична філософія, аналітична філософія, філософська аргументація, формализація, досократики, патристикаАнотація
У статті розглядаються особливості аналітичного підходу до історії філософії у контексті інших, більш поширених підходів і жанрів. Окреслений підхід полягає у виявленні імпліцитної аргументації та проблематики текстів й у встановленні логічних зв’язків між ними. Розглянуто застосування такого підходу до патристичних текстів. Показано необхідність використання формалізації та символьного запису у аналітичних історико-філософських дослідженнях.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Ахутин, А. В. (2011). Другому как понять тебя? Реплика к статье С. Муравьева. Логос, 4(83), 29-40.
Берестов, И. В. (2001а). Принцип «неразличимости тождественных» в парменидовском обосновании немыслимости множественности и различий в сущем. Вестн. Новосиб. гос. ун-та. Серия: Философия, 9(3), 135-144.
Берестов, И. В. (2011b). Regressus ad infinitum в обосновании Зеноном Элейским немножественности сущего. Вестн. Томск. гос. ун-та. Серия: Философия. Социология. Политология, 4(16), 131-145.
Берестов, И. В. (2012). Элеатовские аргументы против множественности сущего в концепции мира Ума Плотина. Вестник НГУ. Серия: Философия, 10(4), 122-133.
Бутаков П.А. Категория отношения в раннехристианской триадологии // Вестник НГУ. Серия «Философия». – 2012a. – Т. 10. – Вып. 4. – С. 134–141.
Бутаков П.А. Роль иррационалистической аргументации в творениях Григория Назианзина // Вестник НГУ. Серия «Философия». – 2012b. – Т. 10. – Вып. 2. – С. 163–171.
Вольф М.Н. Философский поиск: Гераклит и Парменид. – СПб.: Издательство Русской христианской гуманитарной академии, 2012. – 382 с.
Вольф М.Н., Берестов И.В. Проблемный подход к исследованию древнегреческой филосо-фии // ΣΧΟΛΗ. Философское антиковедение и классическая традиция. – 2007. – Том 1. – Вып. 2. – С. 203–246.
Довгополова О.А. Міркування щодо методу аісторичного реконструювання // Філософська думка. – 2012. – № 6. – С. 94–98.
Лобовиков В.О. Учение Парменида и Мелисса о небытии движения и «Гильотина Д. Юма» с точки зрения двузначной алгебры метафизики // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. – 2011. – № 2 (14). – С. 130–138.
Морескини К. История патристической философии. – М.: Издательство «Греко-латинский кабинет Ю.А. Шичалина», 2011. – 864 с.
Муравьев С.Н. Слышим ли мы Гераклита? Или так нам только кажется? // Логос. – 2011. – № 4 (83). – С. 3–28.
Поляк Г. Затосування модальноï логiки в дослiдженi схоластичноï метафiзики // Фiлософ-ська думка. – Sententiae. – Iсторико-фiлософський спецвипуск. – 2010. – Т. I. – Антич-на i середньовiчна фiлософiя. – C. 138–144.
Суини М. Лекции по средневековой философии. – Выпуск 1: Средневековая христианская философия Запада. – М.: ГЛК, 2001. – 304 с.
Фрагменты ранних греческих философов. – Часть 1. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. – Издание подготовил А. В. Лебедев. – М.: Наука, 1989. – 576 с. (в ссылках – ФРГФ).
Щербакова Е.А. Об одной Платоновской шутке (Гераклитовский поток в свидетельствах Платона) // Аристей. Вестник классической филологии и античной истории. – 2012. – Том V. – C. 157–167.
Barnes, J. (1982). The Presocratic Philosophers. London, & Boston, Mass.: Routledge.
Crisp, O. D., & Rea, M. C. (Eds.). (2009). Analytic Theology: New Essays in the Philosophy of Theology. Oxford: Oxford UP.
Cross, R. (1999). Ockham on Part and Whole. Vivarium, 37(2), 143-167.
Graham, D. W. (2006). Explaining the Cosmos: The Ionian Tradition of Scientific Philosophy. Princeton, & Oxford: Princeton UP.
Lloyd, A. C. (1998). The Anatomy of Neoplatonism. Oxford: Oxford UP, & Clarendon Press.
Manchester, P. B. (1979). Parmenides and the Need of Eternity. The Monist, 62(1), 81-106.
Plato. (2003). Plato’s Parmenides. (S. Scolnicov, Trans. & Ed.). Berkeley, Los Angeles, & London: University of California Press.
Посилання
Barnes, J. (1982). The Presocratic Philosophers. London, & Boston, Mass.: Routledge.
Berestov, I. V. (2011a). Principle of the Indiscernibility of Identicals in Parmenides' Arguments for Unintelligibility of any Plurality and Differences in the What-Is. [In Russian]. Vestnik Novosibirsk State University. Series: Philosophy, 9(3), 135-144.
Berestov, I. V. (2011b). The Regressus ad Infinitum in Zeno's of Elea Argumentation for the Simplicity of 'What Is'. [In Russian]. Tomsk State University Journal of Philosophy, Sociology and Political Science, 16(4), 131-145.
Berestov, I. V. (2012). Plotinus' Consideration of the Eleatic Arguments against the Plurality of 'What-Is' in His Consideration of the Nous. [In Russian]. Vestnik Novosibirsk State University. Series: Philosophy, 10(4), 122-133.
Butakov, P. A. (2012a). The Category of Relation in Early Christian Trinitarian Theories. [In Russian]. Vestnik Novosibirsk State University. Series: Philosophy, 10(4), 134-141.
Butakov, P. A. (2012b). The Role of Irrationalistic Argumentation in the Works of Gregory of Nazianzus. [In Russian]. Vestnik Novosibirsk State University. Series: Philosophy. 10(2), 163-171.
Crisp, O. D., & Rea, M. C. (Eds.). (2009). Analytic Theology: New Essays in the Philosophy of Theology. Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199203567.001.0001
Cross, R. (1999). Ockham on Part and Whole. Vivarium, 37(2), 143-167. https://doi.org/10.1163/156853400323241913
Dovgopolova, O. A. (2012). Notes on the method of a-historical reconstruction. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (6), 94-98.
Graham, D. W. (2006). Explaining the Cosmos: The Ionian Tradition of Scientific Philosophy. Princeton, & Oxford: Princeton UP.
Lebedev, A. (Ed.). (1989). The Fragments of the Early Greek Philosophers: Part I, From the Epic Theocosmogonies to the Birth of the Atomistics. [In Russian]. Moscow: Nauka.
Lloyd, A. C. (1998). The Anatomy of Neoplatonism. Oxford: Oxford UP, & Clarendon Press. https://doi.org/10.1093/0198238061.001.0001
Lobovikov, V. O. The doctrine of Parmenides and Melissus about nonbeing of movement and the «Guillotine of D. Hume» from the viewpoint of two-valued algebra of metaphysics. [In Russian]. Tomsk State University Journal of Philosophy, Sociology and Political Science, 14(2), 130-138.
Manchester, P. B. (1979). Parmenides and the Need of Eternity. The Monist, 62(1), 81-106. https://doi.org/10.5840/monist19796212
Moreschini, C. (2011). The History of Patristic Philosophy. [In Russian]. Moscow: Yuriy Shichalin's Museum Graeco-Latinum.
Mouraviev, S. N. (2011). Can we hear Heraclitus? Or do we just think we do? [In Russian]. Logos, 4 (83), 3-28.
Plato. (2003). Plato's Parmenides. (S. Scolnicov, Trans. & Ed.). Berkeley, Los Angeles, & London: University of California Press.
Polyak, H. (2010). Modal Logic Applications in Analysis of Scholastic Metaphysics. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka: Special Issue Sententiae, Vol. I: The Ancient and Medieval Philosophy, 138-144.
Sherbakova, E. A. (2012). A joke in Plato. Platonic interpretation of heraclitean «flux». [In Russian]. Aristeas. Philologia classica et historia antiqua, 5, 157-167.
Sweeney, M. (2001). The Lectures in Medieval Philosophy: Vol. I, The Medieval Christian Philosophy in the West. [In Russian]. Moscow: Yuriy Shichalin's Museum Graeco-Latinum.
Volf, M. N. (2012). Philosophical inquiry: Heraclitus and Parmenides. [In Russian]. St-Petersburg: Russian Christian Humanitarian Academy.
Volf, M. N., & Berestov, I. V. (2007). Problem-oriented approach to Ancient philosophy. [In Russian]. SCHOLE. Ancient Philosophy and the Classical Tradition, 1(2), 203-246.
##submission.downloads##
-
PDF (Російська)
Завантажень PDF: 290
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).