АНАЛІТИЧНА ІСТОРІЯ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Анотація

У статті розглядаються особливості аналітичного підходу до історії філософії у контексті інших, більш поширених підходів і жанрів. Окреслений підхід полягає у виявленні імпліцитної аргументації та проблематики текстів й у встановленні логічних зв’язків між ними. Розглянуто застосування такого підходу до патристичних текстів. Показано необхідність використання формалізації та символьного запису у аналітичних історико-філософських дослідженнях.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Ахутин, А. В. (2011). Другому как понять тебя? Реплика к статье С. Муравьева. Логос, 4(83), 29-40.

Берестов, И. В. (2001а). Принцип «неразличимости тождественных» в парменидовском обосновании немыслимости множественности и различий в сущем. Вестн. Новосиб. гос. ун-та. Серия: Философия, 9(3), 135-144.

Берестов, И. В. (2011b). Regressus ad infinitum в обосновании Зеноном Элейским немножественности сущего. Вестн. Томск. гос. ун-та. Серия: Философия. Социология. Политология, 4(16), 131-145.

Берестов, И. В. (2012). Элеатовские аргументы против множественности сущего в концепции мира Ума Плотина. Вестник НГУ. Серия: Философия, 10(4), 122-133.

Бутаков П.А. Категория отношения в раннехристианской триадологии // Вестник НГУ. Серия «Философия». – 2012a. – Т. 10. – Вып. 4. – С. 134–141.

Бутаков П.А. Роль иррационалистической аргументации в творениях Григория Назианзина // Вестник НГУ. Серия «Философия». – 2012b. – Т. 10. – Вып. 2. – С. 163–171.

Вольф М.Н. Философский поиск: Гераклит и Парменид. – СПб.: Издательство Русской христианской гуманитарной академии, 2012. – 382 с.

Вольф М.Н., Берестов И.В. Проблемный подход к исследованию древнегреческой филосо-фии // ΣΧΟΛΗ. Философское антиковедение и классическая традиция. – 2007. – Том 1. – Вып. 2. – С. 203–246.

Довгополова О.А. Міркування щодо методу аісторичного реконструювання // Філософська думка. – 2012. – № 6. – С. 94–98.

Лобовиков В.О. Учение Парменида и Мелисса о небытии движения и «Гильотина Д. Юма» с точки зрения двузначной алгебры метафизики // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. – 2011. – № 2 (14). – С. 130–138.

Морескини К. История патристической философии. – М.: Издательство «Греко-латинский кабинет Ю.А. Шичалина», 2011. – 864 с.

Муравьев С.Н. Слышим ли мы Гераклита? Или так нам только кажется? // Логос. – 2011. – № 4 (83). – С. 3–28.

Поляк Г. Затосування модальноï логiки в дослiдженi схоластичноï метафiзики // Фiлософ-ська думка. – Sententiae. – Iсторико-фiлософський спецвипуск. – 2010. – Т. I. – Антич-на i середньовiчна фiлософiя. – C. 138–144.

Суини М. Лекции по средневековой философии. – Выпуск 1: Средневековая христианская философия Запада. – М.: ГЛК, 2001. – 304 с.

Фрагменты ранних греческих философов. – Часть 1. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. – Издание подготовил А. В. Лебедев. – М.: Наука, 1989. – 576 с. (в ссылках – ФРГФ).

Щербакова Е.А. Об одной Платоновской шутке (Гераклитовский поток в свидетельствах Платона) // Аристей. Вестник классической филологии и античной истории. – 2012. – Том V. – C. 157–167.

 Barnes, J. (1982). The Presocratic Philosophers. London, & Boston, Mass.: Routledge.

  Crisp, O. D., & Rea, M. C. (Eds.). (2009). Analytic Theology: New Essays in the Philosophy of Theology. Oxford: Oxford UP.

 Cross, R. (1999). Ockham on Part and Whole. Vivarium, 37(2), 143-167.

 Graham, D. W. (2006). Explaining the Cosmos: The Ionian Tradition of Scientific Philosophy. Princeton, & Oxford: Princeton UP.

 Lloyd, A. C. (1998). The Anatomy of Neoplatonism. Oxford: Oxford UP, & Clarendon Press.

 Manchester, P. B. (1979). Parmenides and the Need of Eternity. The Monist, 62(1), 81-106.

 Plato. (2003). Plato’s Parmenides. (S. Scolnicov, Trans. & Ed.). Berkeley, Los Angeles, & London: University of California Press.