Філософія наукових теорій як відгалуження теоретичної філософії. Частина I

Володимир Кузнєцов; Аріна Орєхова; Максим Саган

doi:10.31649/sent44.02.224

Філософія наукових теорій як відгалуження теоретичної філософії. Частина I

Автор(и)

Володимир Кузнєцов Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України (Київ) https://orcid.org/0000-0002-8193-8548
Аріна Орєхова Київський національний університет ім. Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-5846-8787
Максим Саган Київський національний університет ім. Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0007-9155-0882

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent44.02.224

Ключові слова:

філософія науки, українська філософія, філософія фізики, наукові поняття, українська наука в радянські часи

Анотація

Інтерв’ю Аріни Орєхової та Максима Сагана з Володимиром Кузнєцовим, присвячене стану української філософії науки в 1960–1980-ті роки.

Біографії авторів

Володимир Кузнєцов, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України (Київ)

доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник

Аріна Орєхова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

магістрантка філософського факультету

Максим Саган, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

магістрант філософського факультету

Посилання

Gabovich, O., & Kuznetsov, V. (2023). Philosophy of Scientific Theories. Essay One: Names and Realities. [In Ukrainian], Kyiv: Naukova Dumka.

Kuznetsov, V. (2017). From the study of theoretical physics to philosophical modeling scientific concepts and theories: Under influence of Pavel Kopnin and his school. Philosophical Dialogues’2016: History and Modernity in Scientific Reflections of the Institute of Philosophy (to the 70th Anniversary), 11-12, 62-92. https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/view/285/252/206-1

Kuznetsov, V. (2020). Thirty-five years later. To a new reading of the article on the principles of the unity of philosophy and mathematics. In A. E. Konversky et al. (Eds.), Categories. Based on the results of the All-Ukrainian round table “Reading the memory of Ivan Boychenko - 2020. Man. History. Categories” (October 23, 2020) (pp. 3-8). [In Ukrainian]. Kyiv: Znannia Ukrainy.

Popovych, М. (2017). Pavel Kopnin and his «Logic of Scientific Knowledge». [In Russian]. Philosophical Dialogues’2016: History and Modernity in Scientific Reflections of the Institute of Philosophy (to the 70th Anniversary), 11-12, 5-30. https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/view/285/252/206-1

Prychepii, Y., Anuchina, V., Dziuba, Y., & Gorobenko, Y. (2022). Phenomenology of fate signs. Part I. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(2), 208-234. https://doi.org/10.31649/sent41.02.208

Shynkaruk, V. (Ed.). (1973). Philosophical Dictionary. [In Ukrainian]. Kyiv: Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.

Shynkaruk, V. (Ed.). (1986). Philosophical Dictionary. [In Ukrainian]. Kyiv: Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.

Shynkaruk, V. (Ed.). (2002). Philosophical Encyclopedic Dictionary. [In Ukrainian]. Kyiv: Abrys.

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 204

Переглядів анотації: 313

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Кузнєцов, В., Орєхова, А., & Саган, М. (2025). Філософія наукових теорій як відгалуження теоретичної філософії. Частина I. Sententiae, 44(2), 224–252. https://doi.org/10.31649/sent44.02.224

Завантажити посилання

Номер

Том 44 № 2 (2025): SENTENTIAE

Розділ

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт.