The Legacy of Structuralism: From Its Dogmas to Methodological Pluralism

Плініо Жункейра Сміт

doi:10.31649/sent44.02.035

Автор(и)

Плініо Жункейра Сміт Федеральний університет Сан-Паулу (Бразилія) https://orcid.org/0000-0001-5239-3190

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent44.02.035

Ключові слова:

бразильська філософія, структурний метод, Освальдо Порчат, Віктор Ґольдшмідт, Марсьяль Ґеру, правила, історія філософії

Анотація

Існує поширена думка, що філософський факультет Університету Сан-Паулу є структуралістським з 1960-х років. На мій погляд, це міф, результат неправильного розуміння того, що таке структуралізм. Я розрізняю три частини структуралізму: його концепцію філософії, його догми і його метод вивчення історії філософії. Потім я аналізую для кожної з цих частин, в якому сенсі структуралізм міг залишити глибокі сліди, на краще чи на гірше, на філософському факультеті Університету Сан-Паулу. Далі я вказую на те, що, на мою думку, є неоднозначністю в структуралістському уявленні про метод: слід розрізняти метод філософа і метод структуралістського історика філософії. Щодо першого, то хоча структуралізм пропонує аргумент проти всіх догматичних методів, я пропоную скептичний метод як найкращий. Насамкінець я визнаю структуралістські правила вивчення історії філософії добрими, але в багатьох випадках недостатніми. Отже, я пропоную методологічний плюралізм.

Біографія автора

Плініо Жункейра Сміт, Федеральний університет Сан-Паулу (Бразилія)

доктор філософії, доцент

Посилання

Baynes, K., Bohman, J., & McCarthy, T. (Eds.). (1987). After philosophy: end or transformation? Cambridge: MIT Press.

Brunschwig, J. (2009). Estudos e exercícios de filosofia grega. (C. W. Veloso, Ed.). São Paulo; Rio de Janeiro: Edições Loyola & Editora PUC-Rio.

Burnyeat, M. (1990). The Theaetetus of Plato. (M. J. Levett, Trans.). Indianapolis: Hackett.

Goldschmidt, V. (1970). Tempo lógico e tempo histórico na interpretação dos sistemas filosóficos. In V. Goldschmidt, A religião de Platão (pp. 139-147). (O. Porchat, I. Porchat, Trans.). São Paulo: DIFEL.

Goldschmidt, V. (2000). Le système stoïcien et l’idée de temps. Paris: Vrin.

Gueroult, M. (1955-1959). Malebranche: la vision en Dieu et les cinq abîmes de la providence (Vols. 1-3). Paris: Aubier.

Gueroult, M. (1956). Berkeley: quatre études sur la perception et Dieu (Vols. 1-3). Paris: Aubier.

Gueroult, M. (1968). Descartes selon l’ordre des raisons (Vols. 1-2). Paris: Aubier.

Gueroult, M. (2015). O método em história da filosofia. Sképsis, 12, 159-165.

Hadot, P. (2002). Exercices spirituels et philosophie antique. Paris: Albin Michel.

Linàs Begon, J. L. (2023). Commentaire. In M. de Montaigne “De l’institution des enfans” Essais, I, 26. Paris: Classiques Garnier.

Moura, C. A. R. (2001). Racionalidade e crise: estudos de história da filosofia moderna e contemporânea. São Paulo; Curitiba: Discurso Editorial & Editora UFPR.

Perona, B. (2019). Commentaire. In M. de Montaigne, De la phisionomie. Essais, III, 12. Paris: Classiques Garnier.

Porchat, O. (1970). Prefácio introdutório. In V. Goldschmidt, A religião de Platão (pp. 5-10). São Paulo: DIFEL.

Porchat, O. (2001). Ciência e dialética em Aristóteles. São Paulo: Editora da Unesp.

Porchat, O. (2005). Bate-papo com estudantes sobre o estudo da filosofia na universidade brasileira. In S. F. Waldomiro, O ceticismo e a possibilidade da filosofia (pp. 235-266). Ijuí: Editora Unijuí.

Porchat, O. (2007). Rumo ao ceticismo. São Paulo: Editora Unesp.

Skinner, Q. (2002). Visions of politics: regarding method (Vol. 1). Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511790812

Smith, P. (2000). Ceticismo filosófico. São Paulo; Curitiba: EPU & Editora da UFPR.

Smith, P. (2005). Do começo da filosofia e outros ensaios. São Paulo: Discurso Editorial.

Smith, P. (2015). O método cético de oposição na filosofia moderna. São Paulo: Alameda Editorial.

Smith, P. (2017). Uma visão cética do mundo: Porchat e a filosofia. São Paulo: Editora Unesp.

Smith, P. (2022). Sextus Empiricus’ neo-Pyrrhonism: skepticism as a rationally ordered experience. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94518-3

Strawson, P. (2019). The bounds of sense: an essay on Kant’s Critique of pure reason. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429447075